Справа № 33/824/1105/2018 Суддя у І-й інст.: Макаренко І.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
12 листопада 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року, -
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 23.08.2018 приблизно о 01 год. по просп. Перемоги, 36 у м. Києві керував транспортним засобом «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
На постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За доводами апелянта, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки він мав бажання дати пояснення по суті правопорушення, однак поліцейський відмовив йому у цьому. Крім того, у протоколі не зазначено повні анкетні дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вказано точне місце вчинення адміністративного правопорушення, а в графі, де зазначено номер водійського посвідчення, не вказано назву органу, який його видав, а сам протокол ним не підписано. Крім того, в протоколі вказано, що він не працює, проте вказане не відповідає дійсності, що підтверджується відповідною довідкою.
Вказує про порушення ч. 2 ст. 31 Закону України «Про поліцію», оскільки він не був попереджений про проведення відеозйомки, а крім того піддає сумніву справність відоереєстратора, за допомогою якого проводилася зйомка.
Зазначає, що судом 1-ї інстанції проігноровано його клопотання про долучення довідки з місця роботи, а також копії довідки з КМНКЛ «Соціотерапія», де він вимушений був пройти огляд на стан сп'яніння самостійно, і це свідчить про те, що він не ухилявся від проходження такого огляду.
Вважає постанову суду 1-ї інстанції формальною та поверховою, яку суд прийняв не допитавши свідків події.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 186225 від 23.08.2018 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в присутності яких ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер». Особи вказаних свідків є випадковими перехожими, не зацікавленими в результатах розгляду справи, з урахуванням чого підстав для виклику цих осіб в судове засідання, за умови обмеження у часі розгляду даної категорії справ, апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чого ОСОБА_2 не зробив, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані події були зафіксовані на нагрудну відеокамеру № АА 004500, запис з якої переглянуто в судовому засіданні апеляційної інстанції, на якому чітко видно і чутно момент відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а також за допомогою приладу «Драгер», і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Крім того, згідно відповіді заступника начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Євдокимова Д.А. на запит адвоката ОСОБА_3 від 10.10.2018, сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку та свідоцтво про державну реєстрацію приладу «Цифровий нагрудний відеореєстратор» чинним законодавством не передбачено, як не передбачено можливості надання довідки, з якого часу і в якому стані зберігаються відеозаписи з таких приладів, з огляду на що не видається можливим перевірити обґрунтованість доводу апеляційної скарги щодо несправності відеореєстратора, на який здійснювалось фіксування адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За приписами п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, у зв'язку з чим висновок КМНКЛ «Соціотерапія» від 23.08.2018 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, не може бути взято до уваги суду, оскільки факт відмови ОСОБА_2 від проходження такого огляду зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення о 01 годині 00 хв., а звернувся він до закладу охорони здоров'я о 03 год. 30 хв., тобто після спливу 2-х годин з моменту встановлення підстав для такого огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_2 містить усі відомості, передбачені вказаною нормою закону, а тому довід апеляційної скарги про його невідповідність вимогам закону є необґрунтованим.
Крім того, підписуючи протокол про адміністративне правопорушення в графі про отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, ОСОБА_2 мав можливість також письмово висловити свою незгоду з даним протоколом, однак цього не зробив.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 порушення п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП, є правильними і таким, що відповідає матеріалам справи.
Отже, судом першої інстанції здійснено повний та всебічний розгляд справи, і порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування даного рішення апеляційним судом не встановлено, з огляду на що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_2 щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.М.Юденко