Справа № 33/824/317/2018 Суддя у І-й інст.: Вінтоняк Р.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
05 листопада 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., за участю особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Як встановлено судом, 24.04.2018 о 23 год. 20 хв. ОСОБА_2 керувала транспортним засобом «Skoda Cuperb Classic», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Сабурова, 2-А з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовилася у присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду 1-ї інстанції і закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд не дослідив правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення та виніс рішення, не визначивши суті обвинувачення.
Крім того, за наявності сумнівних показань свідків, суд не викликав та не допитав цих осіб в судовому засіданні, у зв'язку з чим їх пояснення не можна вважати доказами.
Крім того зазначає, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_2 не відмовлялася, і поліцейський не пропонував їй пройти такий огляд.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, яке обґрунтувала тим, що справа була розглянута без її участі, коли вона перебувала на стаціонарному лікуванні, а відтак була позбавлена можливості реалізувати своє право на захист.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд керується нормами Конституції України, зокрема ч. 3 ст. 8 Конституції України, яка закріплює право на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, з огляду на що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУаАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7, 12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкції), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (п. 7 Розділу І Інструкції). Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 140198 від 24.04.2018, складеного відносно ОСОБА_2, вона відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Разом з тим, переглядом відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського встановлено, що після незгоди ОСОБА_2 проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, поліцейські не запропонували їй пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я і її не було направлено до закладу охорони здоров'я для проходження такого огляду у лікаря-нарколога, чим порушено вимоги ст. 266 КУпАП, на що правильно звертає увагу апелянт.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На зазначені вимоги Закону суд першої інстанції належної уваги не звернув, а отже прийшов до хибного висновку про визнання винуватою ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, у зв'язку з грубим порушенням працівниками поліції законодавчих положень щодо огляду осіб, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, зробити висновок про наявність у ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не видається можливим, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нової постанови апеляційним судом, якою провадження по справі щодо ОСОБА_2 має бути закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а отже задоволенням її апеляційної скарги.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в її діях.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко