22 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу виконуючого обов'язки директора ТОВ «АЗАРО ГРУП» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0793 га (кадастровий номер 8000000000:82:361:0030), яка належить на праві власності ОСОБА_10 та недобудований об'єкт нерухомості розміщений на цій ділянці - Клубний будинок «На Соловцова» з забороною користування чи розпоряджання зазначеним майном.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
В апеляційній скарзі виконуючий обов'язки директора ТОВ «АЗАРО ГРУП» ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Так, апелянт посилається на відсутність обґрунтованої підозри та ризиків втрати, знищення, спотворення чи перетворення майна, а також статусу підозрюваний у посадових осіб вказаного товариства, у зв'язку з чим вважає, що арешт земельної ділянки та недобудованого об'єкта нерухомості на ній не виправдовує такого обмежувального заходу. Крім того, не враховано, на думку апелянта, і негативних наслідків арешту майна для його власника та третіх осіб.
Також,згідно доводів апеляційної скарги, ухвала слідчого судді була постановлена без повідомлення посадових осіб ТОВ «АЗАРО ГРУП» та його представників, а її копію ними було отримано 12 жовтня 2018 року, що відповідно до положень ст. 395 КПК України вказує на оскарження судового рішення в межах строку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення його власника та представника, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді,то слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Так, звертаючись з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Площею 0,0793 га (кадастровий номер 8000000000:82:361:0030), яка належить на праві власності ОСОБА_10 та недобудований об'єкт нерухомості розміщений на цій ділянці - Клубний будинок «На Соловцова», слідчий зазначив, що метою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що земельна ділянка і недобудований об'єкт нерухомості розміщений на ній, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій чи набутими кримінально-протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.
Так, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100000000118 від 30 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, в ході досудового розслідування було встановлено, що з порушенням вимог діючого пам'ятко-охоронюваного законодавства проводяться будівельні земляні роботи на об'єктах культурної спадщини в межах міста Києва, зокрема за адресою: м. Київ, вул. Миколи Соловцова, 2-Б.
Так, посадові особи ТОВ «АЗАРО ГРУП» - замовник ТОВ «Творча майстерня «Абріс» - проектант, проводять будівництво багатоповерхового житлового будинку. Поверховість будинку на даний час перевищує дозволену.
Відповідно до інформації Міністерства культури України та Інституту археології НАН України, земельна ділянка, за вище вказаною адресою, перебуває у межах Центрального історичного ареалу міста Києва, в зоні регулювання забудови ІІІ категорії та в археологічній охоронюваній зоні.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у межах зон історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняється містобудування, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Аналогічні вимоги передбачені Законом України «Про охорону культурної спадщини», постановою Кабінету Міністрів України № 318 від 13 березня 2002 року «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16 липня 1979 року за № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії культури в місті Києві», розпорядженням міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року за № 979.
Разом з тим, в порушення вказаних вимог закону, забудовники ділянки по вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі міста Києва дозволу Міністерства культури України на виконання земляних робіт за вказаною адресою не отримували.
Крім того, договір на проведення археологічних досліджень по земельній ділянці за вище зазначеною адресою не складався та довідку-дозвіл на земляні та будівельні роботи Інститутом археології НАН України не видавався.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на теперішній час зведено АДРЕСА_2 .
Водночас, провести фахівцями Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт на земельній ділянці за вказаною адресою не вдається за можливе, оскільки, незважаючи на неодноразові виїзди на об'єкт будівництва, посадові особи Департаменту не допускалися, а посадові особи забудовників, на письмові запрошення Департаменту, для дачі пояснень та надання відповідних документів, не з'являлися.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 від 12 вересня 2018 року земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0793 га (кадастровий номер 8000000000:82:361:0030), та недобудований об'єкт нерухомості розміщений на цій ділянці - Клубний будинок «На Соловцова» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018100000000118.
Встановивши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене в ньому майно.
Що стосується посилань апелянта на відсутність у посадових осіб ТОВ «АЗАРО ГРУП» статусу підозрюваних у кримінальному провадженні № 12018100000000118, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги про відсутність обґрунтованої підозри спростовуються наданими суду матеріалами, в яких міститься достатньо відомостей, що дають підстави вважає про ймовірність вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0793 га (кадастровий номер 8000000000:82:361:0030), та недобудований об'єкт нерухомості розміщений на цій ділянці - Клубний будинок «На Соловцова».
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0793 га (кадастровий номер 8000000000:82:361:0030), яка належить на праві власності ОСОБА_10 та недобудований об'єкт нерухомості розміщений на цій ділянці - Клубний будинок «На Соловцова» з забороною користування чи розпоряджання зазначеним майном, залишити без зміни, а апеляційну скаргу виконуючого обов'язки директора ТОВ «АЗАРО ГРУП» ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1123/2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1