Справа № 140/2053/18
Провадження № 22-ц/801/186/2018
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.
Доповідач:Матківська М. В.
28 листопада 2018 рокуСправа № 140/2053/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до Никифоровецької сільської ради Немирівського району Вінницької області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
Ухвалу постановив суддя Науменко С.М.
Ухвалу постановлено у м. Немирові Вінницької області
Повний текст ухвали складено 14 вересня 2018 року,
Встановив:
В серпні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Никифоровецької сільської ради Немирівського району Вінницької області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати.
Зазначив, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не враховано, що ним усунуто недоліки позовної заяви, про які судом зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а від сплати судового збору він звільнений на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідач Никифоровецька сільська рада Немирівського району Вінницької області відзив на апеляційну скаргу не подала.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» № 452/2017 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Вінницької області та утворено Вінницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у місті Вінниці.
Відповідно до частини 6 статті 147 та абзацу 3 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Апеляційний суд Вінницької області продовжував здійснювати правосуддя до початку роботи Вінницького апеляційного суду.
Вінницький апеляційний суд розпочав роботу 12 листопада 2018 року, в зв'язку з чим справу передано до новоутвореного суду.
Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Як свідчать матеріали справи ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху з тих підстав, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не містить попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи; не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; а також не оплачена судовим збором в сумі 1409,60 грн. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху (а. с. 5).
Копію ухвали від 20 серпня 2018 року позивач ОСОБА_3 отримав 31 серпня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2280001002074 (а. с. 7).
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною і повернуто позивачу на підставі ст. 185 ЦПК України в зв'язку з тим, що позивач не усунув всі недоліки зазначені в ухвалі суду від 20 серпня 2018 року, а саме: не сплатив судовий збір.
Такий висновок суду першої інстанції висловлений із порушенням вимог процесуального закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3).
Положення ст. 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
За змістом наведених норм закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
Звернувшись до суду з позовом, позивач ОСОБА_3 у позовній заяві зазначив, що він є учасником бойових дій, в зв'язку з чим звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та у п. 4 прохальної частини позовної заяви просив звільнити його від сплати судового збору. При цьому до позовної заяви позивач додав копію посвідчення учасника бойових дій.
Залишаючи позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору, суд першої інстанції зазначив те, що на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах пов'язаних з порушенням їхніх прав, а позивач у позовній заяві просить встановити факт, що має юридичне значення, то його права жодним чином не були порушені, тому він зобов'язаний сплатити судовий збір.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків, в якій, зокрема, просив звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій на підставі Закону України «Про судовий збір» та до заяви додав копію посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1, виданого 27 березня 2017 року (а. с. 25-27; 35).
Постановивши ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції послався на те, що позивач не усунув всі недоліки позовної заяви, а саме: не сплатив судовий збір. При цьому клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, яке зазначено ним у заяві про усунення недоліків, судом першої інстанції не вирішено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма Закону не містить посилання на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці; принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати права учасників бойових дій при зверненні їх до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їхніх прав, незалежно від характеру, предмету та підстав таких позовів.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного і керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:М.В. Матківська
Судді:В.С. Марчук
В.В. Сопрун
Згідно з оригіналом
Суддя М.В. Матківська