Справа №:755/11598/18
"26" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.,
при секретарі Івашко О.Л.,
за участі:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача - 1 ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача - 1 ОСОБА_4 про закриття провадження у справі,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (ОСОБА_4) до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля та витребування майна.
Представник відповідача - 1 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі посилаючись на те, що дані позовні вимоги заявлені позивачкою у даному провадженні вже були розглянуті та прийнято судове рішення.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечували проти задоволення заявленого клопотання.
Відповідач - 2 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, вислухавши клопотання представника відповідача - 1, думку позивача, представника позивача, оцінивши викладені представником відповідача підстави для закриття провадження по справі приходить до наступного.
З матеріалів справи та тверджень представника відповідача - 1 вбачається, що 25 квітня 2018 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області, справа № 359/5199/17, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Зокрема стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 вартість ? частини.
З вищезазначеного вбачається, що Бориспільським міськрайонним судом Київської області був розглянути спір про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя.
Відповідно до предмету позову, позивачем ОСОБА_1 пред'явлено позов до відповідачів, з вимогами про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля та витребування майна.
Аналіз зазначених фактичних обставин справи дає підстави про те, що представник відповідача - 1 помилково дійшов висновку про закриття провадження у даній цивільній справі на підставі ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
У справі, що розглядається, ставляться вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля та витребування майна, а тому суд приходить до висновку про помилкове твердження представником відповідача - 1 про аналогію вимог, які були розглянуті Бориспільським міськрайонним судом Київської області 28 квітня 2018 року справа № 359/5199/17.
За таких обставин підстав для задоволення клопотання представника відповідача - 1 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 19, 255, 260-261 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідача - 1 ОСОБА_4 про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 26 листопада 2018 року.
Суддя Н.О.Яровенко