Справа № 369/10938/18
Провадження № 2-а/369/265/18
Іменем України
23.11.2018 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Раситюк М.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №. 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенантом поліції Мага Катерини Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 552628 від 22.08.2018 року, інспектором роти №. 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенантом поліції Мага К.В., притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн.
З винесеною відносно позивача Постановою він не згоден, оскільки Правил дорожнього руху затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року та Кодекс України про адміністративні правопорушення не порушував. Вважав, що дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення Постанови є протиправними. Постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту, зазначених обставин та процедури складення, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Постанова складена відповідачем без врахування зауважень, пояснень та дійсних обставин подій. В Постанові відсутні докази та обґрунтування підстав стверджувати про вчинення адміністративного правопорушення.
Позивач зазначає, що 22.08.2018 року вона керувала автомобілем в м.Охтирка і була зупинена відповідачем, який їхав позаду і скористався червоним проблисковим маячком , встановленим на його патрульному автомобілі. Підійшовши до автомобіля напарник відповідача повідомив, що причина зупинки в тому, що вона не ввімкнула лівий покажчик повороту на перехресті. Доказів надати не зміг, так як вона завжди користується покажчиком повороту. Після чого звинуватив у порушенні п.2.9 ПДР так, задній номерний знак автомобілю забруднений. Вона пояснила, що коли сідала до авто він був чистий та гарно освітлений, а забруднитися міг під час подорожі від погодних умов. Коли оглянула самостійно номерний знак, він був в пилу, але освітлений і його символи читались з відстані 20 м. Проте напарник відповідача взяв у неї документи і вніс дані в свій планшет. Наголосила на тому, що саме напарником відповідача проводився розгляд справи, що суперечить наказу № 1395 МВС України від 07.11.2015 року.
Окрім того, зазначила, що відповідачем порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігноровано порядок встановлений ст.ст. 268, 278, 279, 280, 283 КУпАП.
Тому позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 552628, винесену 22.08.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі. Надала суду відеозапис встановленого в авто відео реєстратора.
Відповідач інспектор роти №. 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенантом поліції Мага Катерина Валеріївна у судове засідання не з'явилася. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду невідомі. Направила до суду письмові заперечення по суті спору, в яких просила суд долучити до матеріалів справи та дослідити відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Позовні вимоги вважає необґрунтованими та просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.08.2018 року інспектором роти №. 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенантом поліції Мага К.В.винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 552628.
Згідно даної постанови відповідачем зазначено, що 22 серпня 2018 року о 23:22 годинОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки Mitsubishi Galant, д.н.з. НОМЕР_2, в м.Охтирка Сумської області керувала транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи НЗ з відстані 20 м, чим порушила п. 2.9 ПДР.
Внаслідок чого інспектором роти №. 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенантом поліції Мага К.Вприйнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Для вирішення даного спору суд вважає за необхідне проаналізувати наступні норми законодавства.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 258 КУпАП Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Відповідно до положень КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі -Інструкція № 1395), визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції № 1395).
Згідно пункту 4 р.І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 р.III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Отже, постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, статтею 122 КУпАП.
В статті 16 Закону України«Про дорожній рух» вказано, що водій зобов'язаний виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством,Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
При цьому, в статті 41 Закону України«Про дорожній рух» зазначено, що порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, дії водіїв під час руху на транспортному засобі врегульовані Правилами дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 р. № 111. В пункті 1.1. зазначених Правил, вказано, що вони відповідно до Закону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил. Також, в пункті 1.9 вказано, що особи (далі ПДР України), які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
З відеозаписів, наданих позивачем та відповідачем, вбачається, що позивача ОСОБА_1 було зупинено інспектором патрульної поліції у Сумській області. Разом з тим, постанову про адміністративне правопорушення було винесено інспектором Мага К.В.,якою не здійснювалась фіксацію правопорушення та розгляд справи, в той час як зупинка транспортного засобу позивача, фіксація правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювались іншим інспектором.
Згідно ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За змістом рішення Конституційного суду України у справі №5-рп/2015 від 26.05.2015 року розтлумачено неухильне дотримання прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про вчинення адмінправопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хото притягається до адміністративної відповідальності. Випадки скороченого розгляду справи можливе лише у разі фіксації адмінправопорушення на місці, а в інших випадках таких розгляд справ не визначений законом та призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.257, 268, 277-280 КУпАП.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. За викладених обставин, провадження у цій справі в частині притягнення позивача за ч.1 ст.126 КУпАП слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП.
З наведеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складена із порушенням вимог законодавства України, а дії відповідача щодо позивача були протиправними.
Таким чином є всі підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №. 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенантом поліції Мага Катерини Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 552628 від 22 серпня 2018 року складену інспектором роти №. 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенантом поліції Мага К.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення згідно частини 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді накладання штрафу в сумі 170 гривень на ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Дубас Т.В.