Справа № 352/2321/18
Провадження № 1-кп/352/295/18
27 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Тисменицького районного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисника обвинуваченого
ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
захисника обвинуваченого
ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9
захисника обвинуваченого
ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_6
розглянувши під час підготовчого судового засідання в залі суду матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 162 КК України, -
В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківського суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_10 обвинувачується у вимаганні передачі чужого майна та права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим, погрозою знищення, чи пошкодження майна, у великих розмірах, вчинених організованою групою, у вимаганні передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди.
ОСОБА_8 обвинувачується у вимаганні передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим, погрозою знищення чи пошкодження майна, у великих розмірах, вчинених організованою групою, у незаконному проникненні до житла, вчиненому із застосуванням насильства.
ОСОБА_6 обвинувачується у вимаганні передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим, погрозою знищення чи пошкодження майна, у великих розмірах, вчинених організованою групою, у незаконному проникненні до житла, вчиненому із застосуванням насильства.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що підстави для зміни чи скасування
ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
У підготовчому судовому засіданні захисники обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Вважають, що у клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, слід відмовити і обрати більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшла висновку про доцільність задоволення клопотань прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Колегія суддів заслухавши клопотання прокурора, думку захисників обвинувачених, обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Пункт 1ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Так, судом враховується, що ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 обвинувачуються у скоєнні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, які караються позбавленням волі на строк понад 10 років.
Суд не приймає доводи захисників, про можливість обрання обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки вони не спростовують доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що обвинувачені можуть перебувати під домашнім арештом за місцем їх проживання, оскільки наявність місця проживання, не є гарантією виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази потерпілого, свідків, понятих, які ще не допитувались у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер інкримінованих протиправних дій, в яких вони обвинувачуються і щодо яких останнім органами досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання їх винуватими у інкримінованих злочинах, зможуть ухилятися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування).
Враховуючи вищевикладене колегія суддів ввважає, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
У зв'язку із вищевикладеним, колегія суддів вважає недоцільним визначати розмір застави із врахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, так як обвинуваченим інкриміновано на етапі безпосереднього вчинення кримінальних правопорушень, з метою досягнення злочинної мети, у складі організованої групи з загрозою насильства над потерпілими.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 197, 315, 395 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 - задоволити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Івано-Франківській установі виконання покарань №12 на строк 60 діб обвинуваченим:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та жителю АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю та жителю АДРЕСА_3 .
Строк тримання під вартою рахувати з моменту постановлення ухвали, тобто з 17 год. 30 хв. 27 листопада 2018 року.
Термін дії ухвали - до 17 год. 30 хв. 25 січня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2