№ 336/5945/18
1-кп/336/613/2018
26 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою технічною освітою, холостого, батька неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Корунд Кераміка Плюс» слюсарем-ремонтником, мешкає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,
- обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України,
Приблизно о 21-00 годині 8 вересня 2018 року ОСОБА_6 біля будинку № 37 по вул. Лейтенантській в м. Запоріжжі під час конфлікту із потерпілою ОСОБА_4 навмисно застосував до останньої насильство, яке виразилось в тому, що обвинувачений завдав потерпілій не менш ніж один удар лівою рукою в область правого плеча, потягнув потерпілу за волосся, а в подальшому штовхнув, що зумовило падіння ОСОБА_4 на землю та отримання ушкоджень на кисті, ліктю, передпліччю правої руки та лікті лівої руки.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав винуватість у застосуванні насильства до потерпілої за вказаних в обвинуваченні обставин і показав, що приводом до цих дій став конфлікт з потерпілою, що розгорівся напередодні біля будинку № 26 по вул. Гризодубової в м. Запоріжжі, де ОСОБА_4 постійно мешкає, під час якого потерпіла лихословила, ображала обвинуваченого, втілюючи ці звернення в грубу, принизливу форму. Конфлікт виник через суперечки сторін, які є колишнім подружжям і батьками спільної дитини, з питань виховання сина та можливості обвинуваченого спілкуватися з ним. Потерпіла з лайкою супроводжувала обвинуваченого до його житла - будинку АДРЕСА_1 , де терпіння обвинуваченого було вичерпано і він вдався до вчинення описаних в обвинувальному акті насильницьких дій.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні описаних дій підтверджують показання потерпілої, яка підтвердила наявність між сторонами неприязні, яка, за поясненнями ОСОБА_4 , зумовлена зухвалою поведінкою обвинуваченого, що веде себе з викликом, постійно провокує конфлікти, без попередження з'являється до неї додому в стані сп'яніння, який робить його невмотивовано агресивним. Вечір 8 вересня 2018 року не був виключенням. В цей вечір з метою втихомирити обвинуваченого, який біля хвіртки вчинив скандал, потерпіла та її мати направилися з двору, щоб проводити ОСОБА_6 додому, де той і став бити потерпілу.
До доказів на підтвердження обвинувачення відноситься досліджені судом висновки судових медичних експертиз:
- № 575/с від 10.09.2018 року про те, що про те, що синці в ділянках правого плеча, правого передпліччя, правої кисті; синець з набряком м'яких тканин та саднами в ділянці лівого ліктьового суглоба; синець з саднами в ділянці правого плеча у потерпілої ОСОБА_4 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупого (тупих) предметів і давність яких не суперечить строку, що вказаний потерпілою (а. с. 25);
- № 1211 від 25.09.2018 року про те, що утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 можливо при будь-якому розташуванні потерпілого відносно особи, що нападає, за умови досяжності зон ушкоджень; що тілесні ушкодження утворились не менш ніж від шести травматичних впливів (а. с. 26-27).
Зі згоди учасників кримінального провадження в силу ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, при з'ясуванні обставин справи не досліджувалися, при цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники провадження ці обставини, чи добровільна їх позиція, а також роз'яснив наслідки дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і переконався в правильності усвідомлення ними цих наслідків.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст. 125 КК України як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З урахуванням наведених міркувань при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вперше вчинив кримінально каране діяння невеликої тяжкості.
Пом'якшуючими його покарання обставинами є щире каяття та сприяння у встановленні фактичних обставин справи.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
При вирішенні питання про вид і розмір покарання суд враховує і дані про особу обвинуваченого, який працевлаштований, є батьком неповнолітньої дитини, як вже зазначено, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Описані судом пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, наведені дані про особу обвинуваченого дають підстави для призначення самого м'якого покарання, що передбачене санкцією частини статті обвинувачення, у вигляді штрафу, про призначення якого клопочуться сторони провадження і яке на думку суду, не зашкодить реалізації цілей покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Відомостей про процесуальні витрати в провадженні, як і про речові докази, суду не надано.
У зв'язку з тим, що учасники кримінального провадження не клопочуться про обрання запобіжного заходу, який на стадії досудового розслідування не застосовувався, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, що передбачений ст. 125 ч. 1 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
На вирок суду може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1