Справа № 350/2231/18
Номер провадження 2/350/882/2018
20 листопада 2018 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Максимів І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому просить провести розподіл домоволодіння, що знаходиться по вул. І.Франка, 45, в с. Гриньків, Рожнятівського району присудивши їй 1/2 його частини, а також провести розподіл іншого рухомого майна, присудивши їй 1/2 частину всього спільно придбаного майна.
Ознайомившись з матеріалами цивільного позову, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України.
Так, в прохальній частині позову не конкретизовано позовні вимоги, тобто не вказано яке саме рухоме майно слід розподілити між сторонами, а тільки зазначено все інше рухоме майно. Крім цього, позивачем не подано документи, які підтверджують право власності на спільне майно (інформаційна довідка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час подачі позову до суду, інші правовстановлюючі документи на рухоме та нерухоме майно, технічні паспорти на транспортні засоби та ін.) та їх оцінка, відповідно до якої сплачується судовий збір передбачений Законом України «Про судовий збір» від 07 грудня 2017 року № 2246-19.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
А відтак, позивачці необхідно зазначити, чим підтверджується придбання майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, зокрема чеки, накладні, правовстановлюючі документи на рухоме та нерухоме майно, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.
За таких обставин, позивачці слід конкретизувати зміст позовних вимог у вказаній частині.
Крім цього, згідно п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, заявляючи вимогу про поділ спільного майна подружжя, а саме домоволодіння, що знаходиться по вул. І.Франка, 45, в с. Гриньків, Рожнятівського району та всього іншого рухомого, позивачка, разом із тим, не надає до суду доказів відносно вартості вказаного майна, не визначає ціну позову.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За умовами п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До матеріалів позову долучено квитанцію №0.0.1185521521.1 від 15 листопада 2018 року на суму 704 грн. 80 коп., однак визначити суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позову майнового характеру, суд позбавлений можливості, оскільки позивачкою не визначено ціну позову.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також, в порушення вимог п.п. 6, 7, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У зв'язку з наведеним, позивачці у позовній заяві слід конкретизувати зміст позовних вимог, надати до суду докази відносно вартості рухомого та нерухомого майна, визначити ціну позову, надати докази сплати судового збору, виходячи із ціни позову за позовну вимогу майнового характеру, надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, зазначити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також підтвердити те, що позивачкою не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для виправлення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, про що повідомити позивачку та надати строк встановлений ст. 185 ЦПК України - десять днів з дня отримання нею ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі.
Роз'яснити позивачці, що у випадку невиконання вимог даної ухвали в передбачений законом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута їй.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Максимів І.В.