Справа № 344/15288/18
Провадження № 2/344/4252/18
19 листопада 2018 р. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої судді Польської М.В.
секретаря Гули Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні правом власності, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
26 вересня 2018 року представник позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні правом власності, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На обґрунтування позовних вимог представник позивач вказує, що ОСОБА_2 є власником зазначеної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якій зареєстрована відповідачка ОСОБА_3 та їхні спільні діти ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 У вересні 2017 року відповідачка за власним бажанням змінила своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, а в подальшому коли набула у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_3 змінила своє фактичне місце проживання за вказаною адресою. З того часу вона квартирою не цікавиться, комунальних послуг не сплачує. Оскільки відповідачка не знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, це спричиняє власнику квартири ОСОБА_2 значні незручності в розпорядженні своєю власністю. У даній квартирі позивач проживає разом з доньками, яких він виховує та повністю утримує. Оскільки відповідачка не проживає у квартирі вже тривалий час, тому просить визнати її такою, що втратила право на користування нею.
Представник позивача підтримує позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Причину неявки суду не повідомила, відзиву на позов в установлений судом строк не надала, тому суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечеє проти такого вирішення справи.
Тому 19.11.2018р. суд постановив ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи.
Вивчивши матеріали та з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що позов слід задоволити з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 17.05.2002 року (а.с. 8).
З копії будинкової книги вбачається, що за зазначеною адресою зареєстровано місце проживання позивача, відповідачка ОСОБА_7 (а.с. 9-15).
Як вбачається з копії Актів обстеження житла на встановлення фактичного проживання зареєстрованих осіб складених Головою правління ОСББ «Меркс» ОСОБА_2, членом ОСББ «Меркс» ОСОБА_8, про те, що 30.08.2017 року, 29.09.2017 року, 30.10.2017 року, 28.11.2017 року, 29.12.2017 року, 30.01.2018 року, 27.02.2018 року, 30.03.2018 року, 27.04.2018 року, 30.05.2018 року, 29.06.2018 року, 30.07.2018 року, 30.08.2018 року було проведено комісійне обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 на факт проживання у ній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 В ході обстеження виявлено, що ОСОБА_3 зареєстрована у вказаній квартирі, однак фактично не проживає за зазначеною адресою, що підтверджується також і свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 ( а.с.20-32).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 135556313 від 27.08.2018 року відповідачці ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.33-34).
Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідачка була членом його сім'ї, що вибув з його власної квартири на інше місце проживання, тому до спірних правовідносин застосовуються положення статті 405 ЦК України.
Так, згідно ч. 1 статті 405 ЦК України, члени сім'і власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч.2 статті 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом статті 81 ЦПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на кожну сторону. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно суд дійшов висновку, що неспростовані належними доказами обставини непроживання відповідачки ОСОБА_3 у власній квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 понад один рік без поважних причин є підставою для задоволення позову та визнання його таким, що втратив право на користування житлом на підставі ч.2 ст.405 ЦК України.
Разом з тим, подано заяву згідно ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись - 259, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд -
Позов представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні правом власності, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 такою, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Польська М.В.
Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2018 року.