465/5185/18
2/465/2585/18
Іменем України
27.11.2018 р. м.Львів.
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мартинишин М.О.
з участю секретаря Потюк В.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти(аліменти) на утримання доньки ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 10000 гривень, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що шлюб з відповідачем зареєстровано 16.08.2014 року. У шлюбі народилася донька ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_1, яка повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач на утримання дитини коштів не надає, а в неї коштів не достатньо для отримання дитини. Вважає, що оскільки відповідач має можливість платити аліменти у вказаному розмірі, а тому просить стягувати аліменти у судовому порядку.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні викладених у позові. Просять позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не з'явився, однак подав заяви 05.11.2018 року та 06.11.2018 року, з яких видно, що він частково визнає позовні вимоги, оскільки в останнє заробітну плату в 31.07.2012 року, тимчасово не працює та просить визначити аліменти для стягнення у мінімальний розмір передбачений законодавством України, який з 1 грудня 2018 року становить 1626,00 гривень та просив справу слухати без його участі. Тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до частковово задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю, тобто з позивачкою.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у відповідності до ст. 182 згаданого кодексу при визначенні розміру аліментів, суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина(ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч.1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Як вбачається із копії трудової книжки відповідача, що з 31.07.2012 року відповідач тимчасово не працює, оскільки був звільнений з роботи посади директора ПП «Юридична фірма «Де Юре» на підставі п.1. ст.36 КЗпП України за згодою сторін.
Однак відповідач не надав суду доказів суду щодо перебування на утриманні відповідача, а саме: інших дітей, непрацездатних осіб та інші обставини, що мають істотне значення для справи та те, що між сторонами як батьками є узгодженість способу утримання ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у позасудовому порядку.
Враховуючи наведене, та беручи до уваги, те, що позивачем було надано суду докази про майновий стан відповідача та докази надання відповідачем протягом періоду серпень-листопад 2008 року коштів по 2000 гривень щомісячно на утримання дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у добровільному порядку. При цьому, позивачем не було надано належних доказів щодо суми витрат на утримання дитини про які вона зазначила у заяві про зміну підставу позву від 17.10.2018 року.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментного забезпечення суд, вирішуючи справу в межах заявлених вимог (ст.13 ЦПК України) та відповідно до вимог ст. 182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище як дитини так і платника аліментів.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини(ч.8 ст.7 СК України).
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого законодавства України, пояснень учасників справи у їх сукупності, суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів у розмірі 10000 гривень є завищеним, позов підлягає до частково задоволення, слід стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошові сумі у розмірі 2000(дві тисячі)грн. щомісячно, з проведенням індексації відповідно до Закону, починаючи з 27 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-80, 83, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 430 ЦПК України, суд,-
позов частково задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошові сумі у розмірі 2000(дві тисячі)грн. щомісячно, з проведенням індексації відповідно до Закону, починаючи з 27 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 704,80 грн. в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Франківський районний суд м.Львова.
Дата складення повного судового рішення - 28.11.2018 року.
Суддя: Мартинишин М.О.