Ухвала
Іменем України
23 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 2-543/07
провадження № 61-47027ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року у складі колегії судді Макарова М. О.,
У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2007 року позов ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 у розмірі ? частини усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини, на користь матері ОСОБА_4 починаючи з 26 листопада 2007 року.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2007 року відмовлено з підстав передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.
09 листопада 2018 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
Разом із тим, як зазначено у частині п'ятій статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип правової визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справа «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що застосовуючи статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, що право на доступ до правосуддя хоч і не є абсолютним, проте може підлягати лише таким обмеженням з боку держави, які переслідують законну мету і є пропорційними.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2007 року, апеляційний суд правильно виходив із того, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження більше ніж на один рік та не навів достатніх підстав для його поновлення.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_5 не приймав участі у судовому засіданні 26 грудня 2007 року та, як наслідок не був присутнім під час проголошення рішення суду першої інстанції є безпідставними, оскільки спростовуються встановленими у справі апеляційним судом обставинами.
Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик
рррл