Постанова
Іменем України
14 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 577/1333/17
провадження № 61-26191св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості,
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Польова пошта НОМЕР_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості на ухвалу Конотопського районного суду Сумської області
від 30 березня 2017 року у складі судді Семенюк І. М. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року у складі судді Кононенко О. Ю.,
Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2017 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Польова пошта НОМЕР_2 про стягнення надлишково виплачених коштів.
Ухвалою Конотопського районного суду Сумської області від 30 березня 2017 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Роз'яснено, що вимоги даного позову можуть бути предметом розгляду господарського суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Харківський міський центр зайнятості оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу Харківського міського центру зайнятості залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зокрема, скаржнику запропоновано сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
У травні 2017 року до апеляційного суду від Харківського міського центру зайнятості надійшла заява, в якій скаржник зазначав, що останній, як орган державної служби зайнятості, на який покладено функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою).
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу Харківського міського центру зайнятості на ухвалу Конотопського районного суду Сумської області від 30 березня 2017 року визнано неподаною і повернуто заявнику на підставі статей 121, 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою).
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що Харківський міський центр зайнятості не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 26 квітня
2017 року та не надав докази сплати 1 600 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Крім того, Харківський міський центр зайнятості, який входить до складу Державної служби зайнятості, не є структурним органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який
в силу пункту 18 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою)звільнений від сплати судового збору.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував те, що Харківський міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Харкові, тому звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 18 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою).
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
16 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Встановлено, й це вбачається з матеріалів справи, що ухвалою Конотопського районного суду Сумської області від 30 березня 2017 року
у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовною заявою). Роз'яснено, що вимоги даного позову можуть бути предметом розгляду господарського суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Харківський міський центр зайнятості оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу Харківського міського центру зайнятості залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу Харківського міського центру зайнятості на ухвалу Конотопського районного суду Сумської області від 30 березня 2017 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу Харківському міському центру зайнятості, апеляційний суд виходив з того, що Харківський міський центр зайнятості, який входить до складу Державної служби зайнятості, не є структурним органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який в силу пункту 18 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) звільнений від сплати судового збору.
Апеляційний суд зазначив, що та обставина, що Харківський міський центр зайнятості до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» виконує завдання і функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансується за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду не дає йому право на пільги, передбачені пунктом 18 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою). Тому апеляційний суд дійшов висновку, що скаржник повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення.
Оскільки недоліки апеляційної скарги, встановлені ухвалою суду
від 26 квітня 2017 року, скаржник не усунув, апеляційну скаргу повернуто на підставі статей 121, 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою).
Вказаний висновок апеляційного суду не відповідає вимогам закону.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України
від 15 грудня 2016 року № 1543 (далі - Положення № 1543), державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.
Державна служба зайнятості складається з Державної служби зайнятості (Центрального апарату), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості, а також підприємств, установ, організацій, утворених державною службою зайнятості.
Отже, Харківський міський центр зайнятості входить до складу Державної служби зайнятості.
Пунктом 6 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що на Харківський міський центр зайнятості, як орган державної служби зайнятості, покладено функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тому він звільнений від сплати судового збору.
Апеляційний суд зазначеного не врахував та, повертаючи без належних правових підстав апеляційну скаргу, порушив право Харківського міського центру зайнятості на апеляційне оскарження судового рішення, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, Верховний Суд доходить висновку про те, що касаційна скарга Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості в частині оскарження ухвали Конотопського районного суду Сумської області
від 30 березня 2017 року не підлягає касаційному перегляду з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала Конотопського районного суду Сумської області від 30 березня 2017 року апеляційним судом по суті не переглядалася.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України предметом касаційного оскарження може бути рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Аналогічна вимога закону передбачена пунктом 2 частини першої статті 324 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті що термін «судом, встановленим законом», Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року ТОВ «Фірма Верітас» проти України).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості на ухвалу Конотопського районного суду Сумської області
від 30 березня 2017 року відкрито помилково, оскільки зазначене судове рішення не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому підлягає закриттю.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
За викладених обставин ухвала Апеляційного суду Сумської області
від 11 травня 2017 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційне провадження у справі за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до Військової частини НОМЕР_1 Польова пошта НОМЕР_2 про стягнення надлишково виплачених коштів, за касаційною скаргою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості на ухвалу Конотопського районного суду Сумської області
від 30 березня 2017 року закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
В. В. Пророк
В. М. Сімоненко
І. М. Фаловська