Справа № 456/3602/18
Провадження № 2-а/456/122/2018
іменем України
22 листопада 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Янів Н. М.
з участю секретаря Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Стрий адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП старшого лейтенанта Биїк Сергія Степановича про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати дії інспектора ДПП Биїк С.С., щодо складання відносно нього постанови серії НК № 592465 від 11.08.2017 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст 125 КУпАП - протиправними та скасувати постанову серії НК № 592465 від 11.08.2017.
В обґрунтування заявлених вимог, посилається на те, що 11.08.2018 інспектором УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом Биїк С.С. було винесено постанову серії НК №592465 від 11.08.2018, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн. за те, що він керував автомобілем будучи не пристебнутий ременем та не маючи при собі поліса страхування, чим порушив п. п. 2.3 В, 2.1 Г Правил дорожнього руху України. Вказує, що 30.08.2018 на його адресу надійшла постанова серії НК №592465 від 11.08.2018, яку вважає незаконною, необґрунтованою, передчасною і такою, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що патрульний інспектор без достатніх підстав, зупинив транспортний засіб, яким він керував і бездоказово звинуватив його у керуванні автомобілем з непристебнутим ремнем безпеки. Також стверджує, що працівник поліції, проігнорував його вимогу надати пояснення і докази, порушення ним правил дорожнього руху, відтак, неправомірно наполягав щоб йому пред'явили поліс страхування на автомобіль. Звертає увагу, на те, що був володільцем транспортного засобу, а не власником і тому, його не могла стосуватися вимога пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Наголошує, що йому не було оголошено та не вручено копію постанови про накладення на нього штрафу, а про існування такої дізнався лише 30.08.2018, коли отримав листа на свою адресу. Тому просить позов задоволити в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить позов задоволити та скасувати постанову про притягнення його до відповідальності.
Представник Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, однак подали відзив на позовну заяву. В якому вказали, що 11.08.2018 на автодорозі Київ-Чоп, 610 км+200 м, приблизно о 09 год. 50 хв. інспектором ВзОДДЗ батальйону №1 старшим лейтенантом поліції Биїк С.С. було виявлено порушення ПДР ОСОБА_1, який керуючи транспортним засобом, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 В ПДР. Окрім того, під час перевірки документів на право керування транспортним засобом, було встановлено, що водій ОСОБА_1, не пред»явив (не мав при собі) поліс ОСЦПВВНТЗ, чим порушив п. 2.1 Г ПДР, що потягнуло
відповідальність за ч. 1.ст. 126 КУпАП. На підтвердження правомірності накладення адміністративного стягнення долучено DVD-R диск з відеоматеріалами, знятими на нагрудну боді-камеру, на яких зафіксовано, що позивач визнаючи, що був без ременя безпеки стверджує "нащо мені паски безпеки", а також повідомляє, що не має з собою страхового полісу. Також, представник відповідача наголосив, що позивачу було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУаАП та зафіксовано це на відео. Просить відмовити повністю у задоволенні позову.
Інспектор УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант Биїк С.С. в судове засідання не з'явився, хоча судом був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що 11.08.2018 інспектором УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом Биїк С.С. було винесено постанову серії НК №592465, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. /а.с. 3/.
З вищевказаної постанови вбачається, що 11.08.2018р. близько 9.50 год. на а/д Київ-Чоп 610 км + 200м, ОСОБА_1 керуючи автомобілем, був не пристебнутий ремнем безпеки та не мав при собі поліса ОСЦПВВНТЗ, чим порушив п.п. 2.3. в, 2.1. г ПДР України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з ст. 14 Закону України "Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Також, Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори. В даному випадку правопорушення було знято на нагрудну боді-камеру, що підтверджується DVD-R диском з відеоматеріалом. /а.с.13/.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пунктом 2.1 г ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) ОСЦПВВНТЗ.
Згідно пунктом 2.3 в ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред»явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса ОСЦПВВНТЗ та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб»єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб»єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Так, з оглянутого судом відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського, чітко зафіксовано, як позивач на запитання поліцейського, про те, чому не користується ремнем безпеки, відповідає - "нащо мені паски безпеки…", а на вимогу пред»явити поліс ОСЦПВВНТЗ, відповів, що "страхівка в хаті". Вказаним, повністю спростовуються доводи ОСОБА_1 про те, що його незаконно притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Отже, інспектор УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант Биїк С.С. законно виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.10 розділу ІІІ затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від
07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Що й було зроблено інспектором поліції.
В свою чергу позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів, на спростування доказів інспектора поліції.
Враховуючи вказане, на думку суду, оскаржувана позивачем постанова винесена у відповідності до вимог КУпАП та Правил дорожнього руху України, підстав для її скасування та задоволення позову немає.
Виходячи з вищенаведеного, вбачаю в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст 126 КУпАП, а саме, що останній керуючи автомобілем не мав при собі (не пред»явив для перевірки) поліса ОСЦПВВНТЗ, а тому в адміністративному позові позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 8,9,10,20,47,77,90, 210-211,241-246,286 КАС України, ст. 293 КпАП України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП старшого лейтенанта Биїк Сергія Степановича про визнання дій протиправними та скасування постанови серії НК №592465 від 11.08.2018 року-відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі поданні апеляційної скарги рішення, якщо його не не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Н. М. Янів