Справа № 464/4635/18
пр.№ 2/464/1531/18
21.11.2018 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Тімченко О.В.,
секретар судового засідання Бондар Н.С.,
за участі учасників справи: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу № 464/4635/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати з відповідачем ОСОБА_2, покликаючись на припинення сімейних стосунків.
Ухвалою судді від 27 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю і визначення частки у майні повернуто заявнику.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просить задоволити.
Відповідач та її представник у судовому засіданні позов визнали та просять задоволити.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
У ч.3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу - позов про розірвання шлюбу може бути пред*явлений Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст.112 СК України).
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 10 листопада 1991 року у відділі запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис № 3752, в якому мають повнолітню дитину.
З пояснень в суді сторін встановлено, що з 2005 року між ними постійно виникали суперечки, конфлікти та сварки, що призвели до розпаду сім'ї у липні 2009 року. Сторони не ведуть спільне господарство та не підтримують подружні відносини, запевнили суд, що вживати заходів для відновлення сімейних стосунків не будуть.
Наведені обставини свідчать, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, суперечать інтересам сторін, а шлюб існує формально.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України уразі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч.3 ст.200 ЦПК України).
З урахуванням, що позивач настоює на розлученні, а відповідач позов визнає, суд вважає необхідним шлюб розірвати, задоволивши вимоги позивача.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене, а також і те, що розгляд даної справи по суті не здійснювався, що підтверджується її матеріалами, суд приходить до переконання, що позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 352,40 грн. Також в порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 352,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 листопада 1991 року у відділі запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис № 3752.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 352,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 352,50 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.354 ЦПК України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
За умовами ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Повне судове рішення виготовлено 26 листопада 2018 року.
Головуючий О.В.Тімченко