Постанова
Іменем України
22 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 235/7368/16-ц
провадження № 61-20486св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Покровська центральна районна лікарня,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Покровської центральної районної лікарні на рішення Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2017 року у складі колегії суддів: Курило В. П., Канурної О. Д., Санікової О. С.,
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Покровської центральної районної лікарні (далі - Покровська ЦРЛ) про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з квітня 1995 року вона працює в Покровській ЦРЛ. 15 листопада 2016 року вона ознайомлена з наказом головного лікаря Покровської ЦРЛ від 14 листопада 2016 року про оголошення їй догани у зв'язку з відсутністю на робочому місці 03 листопада 2016 року.
Із наказом вона не погоджується, оскільки він винесений на підставі доповідної економіста, в якій не зазначено, на якому саме робочому місці вона була відсутньою. Крім того, економіст не перевіряла її перебування в гінекологічному відділенні, а перевірила лише журнал обліку пацієнтів кабінету УЗД, не перевіривши при цьому наявність лікаря в самому кабінеті 03 листопада 2016 року. Крім того, в журналі УЗД відсутні дані, за якими можна персоніфікувати лікарів, що проводять огляд. Відтак, особа, що перевіряла зазначений журнал, жодним чином не могла встановити факт її відсутності в кабінеті УЗД тільки за записами в журналі. 03 листопада 2016 року вона проводила ультразвукові дослідження, що підтверджується записами в медичних документах хворих жінок.
Позивач вважає дії відповідача щодо оголошення їй догани незаконними, а тому просила скасувати наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ про накладення дисциплінарного стягнення лікарю акушеру-гінекологу ОСОБА_4 від 14 листопада 2016 року № 01-05/272.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що факт порушення ОСОБА_4 трудової дисципліни 03 листопада 2016 року дійсно мав місце, тому відсутні підстави для скасування наказу відповідача про оголошення позивачу догани. Позивачем не доведено заявлених нею позовних вимог.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ від 14 листопада 2016 року № 01-05/272 «Про накладення дисциплінарного стягнення лікарю акушеру-гінекологу ОСОБА_4.» Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку не був доведений в суді, у відповідача не було передбачених статтею 147 КЗпП України підстав для застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Разом з тим, позивач просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн, проте не надала розрахунок зазначених витрат, а тому апеляційний суд стягнув витрати на правову допомогу у розмірі 1 800,00 грн відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
У квітні 2017 року головний лікар Покровської ЦРЛ Шутько С. Л. подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, або залишити в силі рішення суду першої інстанції, або передати справу на новий розгляд, або ухвалити нове рішення по суті позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку, що в акті перевірки не вказано, що конкретно є робочим місцем лікаря ОСОБА_4 і де саме комісія встановлювала присутність або відсутність цього лікаря на роботі, з огляду на те, що робочим місцем лікаря ОСОБА_4 у період із 01 липня по 31 грудня 2016 року визначено жіночу консультацію, де фактично розташований її робочий кабінет та де відповідно проведена перевірка. Крім того, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивача є доповідна записка економіста, оскільки у тексті оспорюваного наказу цією підставою зазначено матеріали перевірки. Апеляційний суд зробив висновок щодо проведення 03 листопада 2016 року позивачем дослідження УЗД на підставі не завірених належним чином ксерокопій історій хвороби пацієнтів лікарні, а також за відсутності заяв пацієнтів на розголошення лікарської таємниці. Вважає, що факт порушення трудової дисципліни ОСОБА_4 при виконанні трудових обов'язків підтверджений письмовими доказами, які належним чином досліджені судом першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що ОСОБА_4 працює в Покровській ЦРЛ із 18 квітня 1995 року. З 01 вересня 2012 року - на посаді лікаря акушера-гінеколога акушерського відділення.
Наказом головного лікаря Покровської ЦРЛ від 24 жовтня 2016 року № 01-05/260 «Про проведення перевірки навантаження на лікарняну ставку лікарів акушерів-гінекологів жіночої консультації Покровської ЦРЛ» створено комісію для проведення такої перевірки в складі: голови комісії - ОСОБА_6, членів комісії: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
03 листопада 2016 року зазначеною комісією складений та підписаний акт про те, що 03 листопада 2016 року о 15 год 00 хв на робочому місці відсутня лікар акушер-гінеколог ОСОБА_4
08 листопада 2016 року членом комісії ОСОБА_10 складена доповідна, в якій викладено обставини виявлення порушення трудової дисципліни лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_4, а саме відсутності останньої на робочому місці 03 листопада 2016 року о 15 год 00 хв та про проведення перевірки журналу УЗД, у якому встановлено відсутність записів про проведення у цей день УЗД лікарем ОСОБА_4
У поясненнях від 11 листопада 2016 року ОСОБА_4 зазначила, що 03 листопада 2016 року о 15 год 00 хв вона знаходилася у кабінеті УЗД, де проводила огляд пацієнтів.
Наказом головного лікаря Покровської ЦРЛ Шутько С. Л. від 14 листопада 2016 року № 01-05/272 лікарю акушеру-гінекологу ОСОБА_4 оголошено догану за відсутність на робочому місці у робочий час.
Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_4 посилалася на те, що під час перевірки вона перебувала в кабінеті УЗД, де проводила відповідні обстеження пацієнтів.
Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Разом з тим саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті позовних вимог, урахував зазначене та дійшов правильних висновків, що дисциплінарне стягнення на ОСОБА_4 накладено відповідачем із порушенням вимог трудового законодавства та за відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 03 листопада 2016 року о 15 год 00 хв позивач знаходилася на роботі в Покровській ЦРЛ та проводила обстеження пацієнтів у кабінеті УЗД.
Відповідач, у свою чергу не довів факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Доводи касаційної скарги про те, що робочим місцем лікаря ОСОБА_4 у період із 01 липня по 31 грудня 2016 року визначено жіночу консультацію, де фактично розташований її робочий кабінет та де відповідно проведено перевірку, а тому висновки апеляційного суду про невстановлення робочого місця позивача, не заслуговують на увагу, оскільки в акті перевірки не вказано, що конкретно є робочим місцем лікаря ОСОБА_4 і де саме комісія встановлювала присутність або відсутність зазначеного лікаря на робочому місці, при тому що на момент перевірки позивач перебувала в кабінеті УЗД.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд зробив висновок щодо проведення 03 листопада 2016 року позивачем дослідження УЗД, на підставі незавірених належним чином ксерокопій історій хвороби пацієнтів лікарні, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не надав доказів, що такі дослідження позивачем 03 листопада 2016 року о 15 год 00 хв не проводилися.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд апеляційної інстанції надав належне обґрунтування, а переоцінка доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Покровської центральної районної лікарні залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
С. О. Погрібний Г. І. Усик