22 листопада 2018 року
м. Харків
справа № 641/9747/16-ц
провадження № 22ц/818/1265/18
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопчук І.В.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова, постановлену 17 вересня 2018 року в складі судді Григор'єва Б.П,
встановив:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсними договір позики грошей від 13 січня 2011 року, договір від 13 січня 2012 року про внесення змін та доповнень № 1 до договору позики, договір іпотеки № 11 від 13 січня 2011 року, додатковий договір від 13 січня 2012 року про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки квартири, укладені між нею та ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2018 року позов залишено без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про судові засідання 08 серпня 2018 року, 28 серпня 2018 року та 17 вересня 2018 року, але у судові засідання не з?явилась. Причини своєї неявки суду повідомляла, але не надавала доказів на підтвердження поважності цих причин, не обґрунтовувала неможливість забезпечення явки свого представника з посиланням на відповідні докази.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування скарги зазначає, що 08 серпня 2018 року і 28 серпня 2018 року вона особисто була присутня на судових засіданнях. 08 серпня 2018 року вона просила перенести судове засідання у зв'язку із неможливістю прибути її представника, 28 серпня 2018 року судове засідання не відбулося не з її вини. 17 вересня 2018 року вона також просила суд відкласти розгляд справи, оскільки за станом здоров'я не могла бути присутньою в судовому засіданні, але бажала особисто приймати участь у розгляді справи та надати пояснення.
ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_2, у відзиві заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про судові засідання 08 серпня 2018 року, 28 серпня 2018 року та 17 вересня 2018 року. Кожного разу вона зверталася до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, посилалася при цьому на причини, які згодом жодним чином не доводила належними та допустимими доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, її представника ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
За положеннями статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх яку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки цій особі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Положеннями пункту частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положеннями частини 5 статті 223 ЦПК України, згідно з якою у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору..
Отже, законодавець вказує на врахування судом поважності/неповажності причин при повторної неявці позивача до суду.
Аналіз процесуальних норм вказує на те, що при вирішенні питання про залишення позову без розгляду з підстав, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, правове значення для вирішення цього питання має сукупність умов: як факт належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, так і факт повторної (другої поспіль) неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 01 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 (т.1 а.с. 1-3).
28 листопада 2016 року ОСОБА_1 подала заявку на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS повідомлення (т.1 а.с. 21).
15 червня 2018 року ОСОБА_1 було направлено SMS повідомлення про призначення судового засідання у цивільній справі № 641/9747/16-ц на 08 серпня 2018 року 11 годину 40 хвилин (т.2 а.с. 23). Отримання вказаного повідомлення позивачем не заперечується.
04 серпня 2018 року ОСОБА_1 направила суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 08 серпня 2018 року 11 годину 40 хвилин, посилаючись на перебування її представника ОСОБА_6 у відпустці в іншій країні (т.2 а.с. 21,22). Докази на підтвердження вказаних обставин позивачем та її представником суду надані не були.
У зв'язку із неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, судове засідання 08 серпня 2018 року було відкладено на 28 серпня 2018 року 13 годину 00 хвилин (т.2 а.с. 24). Позивач була повідомлена про це під розписку (т.2 а.с. 25). Разом з тим, у розписці відсутня дата її підписання ОСОБА_1, тому встановити її явку в судове засідання 08 серпня 2018 року не можливо.
20 серпня 2018 року ОСОБА_1 повторно було повідомлено про судове засідання 28 серпня 2018 року шляхом надіслання SMS повідомлення (т.2 а.с. 26).
22 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала суду заяву, у якій просила відкласти розгляд справи 28 серпня 2018 року у зв'язку із тим, що вона особисто не зможе з'явитися в цей день через хворобу, а її представник братиме участь у розгляді іншої справи в іншому суді Харківської області (т.2 а.с. 29).
На підтвердження поважності причин своєї неявки в судове засідання 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 доказів не надала. На підтвердження поважності причин неявки свого представника позивач додала до апеляційної скарги копії документів із Золочівського районного суду Харківської області (т.2 а.с. 53-56). З поданих копій документів вбачається, що судове засідання в Золочівському районному суді Харківської області стосовно особи, яку також представляє ОСОБА_6, мало відбутися 22 серпня 2018 року, а не 28 серпня 2018 року. Тому вважати доведеною відсутність ОСОБА_6 в судовому засіданні 28 серпня 2018 року з поважних причин не можливо.
28 серпня 2018 року розгляд цивільної справи № 641/9747/16-ц було відкладено на 17 вересня 2018 року 13 годину 00 хвилин (т.2 а.с. 33). В цей же день ОСОБА_1 було направлено відповідне SMS повідомлення (т.2 а.с. 34). ОСОБА_6 отримала повідомлення про судове засідання 17 вересня 2018 року поштою 12 вересня 2018 року, що підтверджується зворотнім повідомленням (т.2 а.с. 36).
17 вересня 2018 року ОСОБА_6 подала до суду клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку із травмою позивача (т.2 а.с. 37), яке не було підписано заявником. Доказів на підтвердження зазначеної заяви суду першої та апеляційної інстанції надано не було.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин і наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Ухвала суду є законною та обґрунтованою, скасуванню не підлягає. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складений 26 листопада 2018 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді А.В. Котелевець
Р.М. Піддубний