20 листопада 2018 року
м. Рівне
Справа № 570/4679/17
Провадження № 22-ц/4815/76/18
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів:Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О.
секретар судового засідання - Шептицька С.С.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр";
відповідач - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року у складі судді Остапчук Л.В., постановлену в м. Рівне о 14 год. 34 хв., повний текст якої складено 16.04.2018 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулося до Рівненського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені за кредитним договором.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року прийнято відмову ТзОВ "Споживчий центр" від позову. Провадження в цивільній справі за позовом ТзОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - закрито. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТзОВ "Споживчий центр" сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 1600 грн.
Вважаючи ухвалу суду незаконною, в частині стягнення судового збору сплаченого позивачем при подачі позову, ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано та порушено норми ч. 3 ст. 142 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», внаслідок чого постановлено оскаржувану ухвалу, якою неправильно вирішено питання щодо стягнення судового збору. Оскільки позивач відмовився від позову, що підтверджується його заявою від 03.01.2018 року, вважає, що у суду не було підстав стягувати з неї на користь позивача сплачений останнім судовий збір за подачу позову. Із цих підстав просить скасувати ухвалу суду в частині стягнення з неї на користь ТзОВ "Споживчий центр" сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в розмірі 1600 грн. та відмовити у задоволенні клопотання позивача в цій частині (заява ТзОВ "Споживчий центр" про відмову від позову а.с. 19-20).
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ "Споживчий центр" вказує, що вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2017 року було відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені за кредитним договором.
10 січня 2018 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позову з тих мотивів, що відповідачка виконала умови кредитного договору, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 17850 від 13 грудня 2017 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Закриваючи провадження у справі, суд врахував, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому приймається судом, а також відсутність підстав для неприйняття відмови від позову судом. Крім того, суд роз'яснив, що згідно ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Доводи відповідачки, викладені в апеляційній скарзі про те, що судом неправомірно стягнуто з неї судовий збір за подачу позовної заяви, апеляційним судом оцінюються критично , оскільки вони суперечать нормам закону.
Так, відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судом встановлено, що заборгованість перед ТзОВ «Споживчий центр» в сумі 5620,00 грн. була погашена відповідачкою ОСОБА_3 вже після пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.
Таким чином, у зв'язку з тим, що відмова від позову була зумовлена виконанням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, які були предметом позову, вже після відкриття провадження у справі судом, то судові витрати, про стягнення яких заявив позивач, підлягають стягненню із відповідачки відповідно до положень ч.3 ст. 142 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 1600 грн., що підтверджується платіжним дорученням № Р4615 від 23 жовтня 2017 року.
Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови буде складено 26 листопада 2018 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Бондаренко Н. В.
Гордійчук С. О.
Головуючий підпис Ковальчук Н. М.
Судді: підпис Бондаренко Н. В.
підпис Гордійчук С.О.
Копія вірна: суддя-доповідач Ковальчук Н. М.