Справа № 524/9268/16-ц Номер провадження 22-ц/814/9/18Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
22 листопада 2018 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
секретаря Ткаченко Т.І.,
за участі: ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2017 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору дарування грошових коштів,-
У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Зазначав, що 02 серпня 2016 року уклав з відповідачкою договір дарування грошових коштів в розмірі 20 000 доларів США. За умовами договору сторони узгодили, що його нотаріальне посвідчення має відбутись в інший зручний для сторін час. Вказував, що відповідачка, не зважаючи на його звернення з пропозиціями оформити нотаріальне посвідчення договору, умисно та безпідставно ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2017 року позов задоволено.
Визнано дійсним без нотаріального посвідчення договір дарування грошових коштів (валютних цінностей) від 02 червня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за яким ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар 20 000 доларів США.
Рішення оскаржила особа, що не брала участь у справі - ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вказувала, що у проживала з позивачем однією сім'єю до 15 листопада 2016 року, тобто в період, коли останній отримав в дарунок від своєї матері грошові кошти за договором дарування. Вважає, що договір є фіктивним і його укладено з метою приховання грошових коштів, набутих за час її спільного проживання з позивачем.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт ухилення відповідачки від виконання умов договору щодо нотаріального посвідчення договору дарування, щодо істотних умов якого сторони досягли згоди.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про закриття апеляційного провадження, з підстав визначених п .3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України 2004 року права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Так, у ході апеляційного розгляду встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 524/9554/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ майна подружжя визнано факт проживання вказаних осіб однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 25 серпня 2009 року по 19 серпня 2015 року.
Тобто, на момент укладення спірного договору 02 серпня 2016 року ОСОБА_2 не проживала з позивачем однією сім'єю, а тому грошові кошти отримані ним на підставі договору дарування не стосуються прав свобод чи інтересів скаржника.
На підставі вищенаведених обставин, а також враховуючи висновки, що містяться в Постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду по суті апеляційної скарги та приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням суду питання про права ОСОБА_2 не вирішувалися, а тому апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 367, 362 ч. 1 п. 3, 381, 384, апеляційний суд,-
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору дарування грошових коштів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді: Л. І. Пилипчук
О. В. Чумак