Справа № 524/2579/18 Номер провадження 22-ц/814/673/18Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
27 листопада 2018 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі судді Кривчун Т.О., розглянувши на відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 жовтня 2018 року (повий текст виготовлено 09 жовтня 2018 року)
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,-
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 жовтня 2018 рокупозов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Визначено виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок компенсації за 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 60000,75 грн., внесені ОСОБА_4 на депозитний рахунок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області на підставі квитанції № 1 та № 2 від 11.04.2018 р.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) сплачених позивачем витрат на проведення будівельно- технічного дослідження у сумі 800,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) в дохід держави судові витрати в сумі 704,80 грн.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Також, згідно п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Так, зі змісту резолютивної частини позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4 прохала суд: - припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_2; - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 60000,75 грн., що знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСАУ в Полтавській області та внесені ОСОБА_4 11.04.2018 року (квитанція №1 на суму 49000,00 грн. та Квитанція №2 на суму 11000,75 грн.) з призначенням платежу - відшкодування ? частини квартири АДРЕСА_2 для ОСОБА_2; - визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на ? частину квартири АДРЕСА_2; вирішити питання судових витрат (а.с.1-3),
Тобто позивачем при подачі позову заявлялись дві немайнові позовні вимоги (перша та третя) та одна майнова вимога (друга).
Окрім того, матеріалами справи установлено, що позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0555557 від 21.10.2016 року (а.с.52), тобто особою звільненою від сплати судового збору згідно положень п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до п.12-13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
При цьому, ухвалюючи оскаржуване судове рішення місцевий суд стягнув з відповідача на користь держави судовий збір лише за одну заявлену позовну вимогу, а питання про стягнення судового збору ще по двом вимогам залишилась не вирішеним, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.365 ЦПК України якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
За таких обставин справа підлягає поверненню до районного суду для вирішення питання про постановлення додаткового рішення у місячний строк.
Керуючись ст.ст.270,365 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, - повернути до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області для вирішення питання про постановлення додаткового рішення у місячний строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.О. Кривчун