Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/104/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
26.11.2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.11.2018 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, студента 3-го курсу Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, не працюючого, військовозобов'язаного, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів: з 13 листопада 2018 року до 11 січня 2019 року включно.
за участю інших учасників судового розгляду:
прокурора - ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_6
Не погоджуючись з даним рішенням захисником-адвокатом ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що в мотивувальній частині ухвали не зазначено аргументів на користь того, які ж ризики існують, крім тяжкості скоєного кримінального правопорушення, ні органом досудового розслідування, ні судом першої інстанції не наведено жодного доказу відносно нього в обґрунтування продовження строків тримання під вартою. Під час розгляду клопотання суд також не врахував фактичні обставини, які мають значення для справи це те, що всі свідки по справі вже допитані, всі слідчі дії проведені за винятком отриманням двох висновків експертиз. Крім того дані докази жодним чином не доводять винуватість підзахисного в скоєнні інкримінованого правопорушення. Жодний ризик у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, передбачений ст.177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Також в даній справі «розумність» строку тримання під вартою вже давно порушена, оскільки жодних нових доказів, які б підтверджували вину за цей час не встановлено, а можливості їх отримання вичерпані. Вказує, що оцінюючи в сукупності обставини вчиненого правопорушення, вважає, що прокурор та слідчий не довели належним чином обґрунтованість тримання під вартою на такий довгий термін, та зважаючи на дані про особу підозрюваного, вказаний запобіжний захід є невмотивовано жорстоким. Таким чином, в ухвалі слідчий суддя не дав оцінки тому, що фактично зник ризик впливу підозрюваного на інших учасників провадження, свідків та підозрюваних, показання яких зафіксовані в протоколах допиту, а також впливу на хід досудового розслідування з урахуванням фіксування доказів в відповідних процесуальних документах за час проведення досудового розслідування.
Суд при винесені ухвали не в повній мірі врахував вимоги передбачені статтею 178 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, проживає зі своїми батьками за адресою АДРЕСА_1 . позитивно характеризується по місцю проживання, позитивно характеризується в громадській організації «Національний корпус» де він проходив випробувальний термін на посаду активіста з 01.07.2018 року по 14.08.2018 року, навчається в Центральноукраїнському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка. Термін навчання з 01.09.2015 року по 30.06.2019 року на факультеті фізичного виховання, позитивно характеризується за місцем навчання. З урахуванням вищевикладеного вважає, що у ОСОБА_7 є стійкі соціальні зв'язки, які дають суду право обрати відносно нього інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.11.2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 та продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 строком на 60 днів: з 13 листопада 2018 року до 11 січня 2019 року включно.
Суд мотивував своє рішення тим, що слідчим суддею встановлено, що для проведення слідчих дій потрібен час, а саме не менше шістдесяти днів, оскільки необхідно отримати висновки експертів за наслідками проведених експертиз, які призначені в межах даного кримінального провадження. Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню продовжено строк досудового слідства та досудове розслідування не закінчено, існує необхідність у проведенні слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена при продовженні строку досудового розслідування. Метою і підставою продовження строку запобіжного заходу підозрюваному є запобігання ризикам, заявленим при обранні запобіжного заходу, у виді тримання під вартою, які не зменшилися та існують на даний час.
Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження строку тримання під вартою, висновок захисника-адвоката ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення клопотання та підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, перевіривши матеріли кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 слід продовжити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.199 КПК України, котрими регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою, клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як вказано в ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Слідчий суддя продовжив строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, який був продовжений до 18 січня 2019 року ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 02 листопада 2018 року.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував, що ризики, зазначені у клопотанні, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , є неможливим до отримання висновків призначених у провадженні експертиз, а також у зв'язку з необхідністю проведення низки процесуальних дій та виконання положень глави 24 КПК України.
З таким рішенням слідчого судді погоджується й колегія суддів, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, ОСОБА_7 підозрюється за ч. 1 ст. 115 КК України, якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Колегія суддів відмічає, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, із долучених до клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, неодружений, не має на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, проживає разом з батьками, старшою сестрою, її співмешканцем та молодшим братом. Стійких соціальних зв'язків за місцем постійного проживання та осіб, які могли б забезпечити належний контроль за ним та за його поведінкою та виконання ним процесуальних обов'язків, не має, у зв'язку з чим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування і які виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, наразі не відпали і не зменшилися.
Крім того, слідчий, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, виклав обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
Так, наразі відсутні висновки судово-біологічних, судово-медичної експертизи трупу, перебуває на стадії виконання судово-психолого-психіатрична експертиза підозрюваного, які матимуть значення для подальшого ходу досудового розслідування, та за результатами яких буде необхідно провести низку інших процесуальних дій.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, та обґрунтовано продовживши строк тримання підозрюваного під вартою, на законних підставах, відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави, з чим також погоджується й колегія суддів.
Доводи захисника про те, що нових доказів вчинення злочину ОСОБА_7 не встановлено, а отже і не може стояти питання про продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд відхиляє, оскільки наявними у матеріалах судового провадження доказами підтверджено причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення. Твердження захисника, що суд не врахував вимоги ст. 177 та ст. 178 КПК України, зокрема, що не оцінив обставини висунутої підозри, особу ОСОБА_7 , вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, вік, сімейний стан, вид діяльності, міцність зв'язків, репутацію особи, відсутність судимостей, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу, не ґрунтується на законі, оскільки при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя має перевірити обставини, зазначені у ч.3 ст. 199 КПК України на предмет того чи виправдовують вони подальше тримання підозрюваного під вартою.
Апеляційний суд вважає, що судом дотримано вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , його рішення про необхідність продовження строку ґрунтується на фактичних обставинах кримінального провадження. Підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд не вбачає та вважає рішення суду про продовження строку тримання під вартою обґрунтованим.
Крім того, висновком судово-психіатричного експерта №367 від 02.10.2018 року психічного стану підозрюваного ОСОБА_7 визначено не було, а саме потребується уточнення діагнозу та відповіді на поставлені експерту питання. У зв'язку з цим ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2018 року було призначено стаціонарну судово-психолого-психіатричну експертизу, яка на даний час вже виконується та підозрюваний ОСОБА_7 вже відбув до Одеського слідчого ізолятора для її проведення.
Тож, враховуючи все вищевикладене та те, що строк дії запобіжного заходу закінчується 18 листопада 2018 року, але слідчий не закінчив досудове слідство у вказаний термін, так як експертною установою - Вінницьким НДЕКЦ не закінчено проведення судово-біологічних експертиз, Олександрійським міжрайонним відділенням Кіровоградського обласного бюро судово-медичної експертизи не закінчено проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , знаходиться на стадії виконання стаціонарна судово-психолого-психіатричну експертизу у Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» підозрюваному ОСОБА_7 , після надходження висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 необхідно вирішити питання щодо зміни раніше оголошеної підозри ОСОБА_7 , необхідно ознайомити ОСОБА_7 та його захисника з матеріалами кримінального провадження, необхідно виконати вимоги статті 290 КПК України та скласти обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , слідчим суддею було обґрунтовано продовжено строк запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 в межах також продовженого строку досудового розслідування.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді по доводам апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 331, 376, 401 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.11.2018 року, якою клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 задоволено та продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів: з 13 листопада 2018 року до 11 січня 2019 року включно - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді (підписи):
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2