Головуючий суду 1 інстанції - Юзефович І.О.
Доповідач -Дронська І.О.
Справа № 428/3971/18
Провадження № 22-ц/810/249/18
20 листопада 2018 року м.Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дронської І.О.,
суддів Карташова О.Ю., Яреська А.В.
за участю секретаря Єгорової О.П.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_2,
представник позивача адвокат ОСОБА_3,
відповідач Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 серпня 2018 року, ухвалене у складі судді Юзефовича І.О. у місті Сєвєродонецьку 01.08.2018 року
у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення
У квітні 2018 року адвокат ОСОБА_3, в інтересах позивача ОСОБА_2, звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що позивач ОСОБА_2 з 23.12.2015 року перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, як отримувач пенсії за вислугу років, загальний стаж роботи якого, на дату призначення пенсії, складав 26 років 11 місяців 20 днів. Наприкінці 2017 року УПФУ в м.Сєвєродонецьку не було зроблено перерахунок пенсії позивача (збільшення розміру), у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до відповідача за роз'ясненням, де йому пояснили, що для проведення відповідних перерахунків у нього не достатньо загального стажу, оскільки період його навчання у Ворошиловградському державному музичному училищі в період з 01.09.1979 року по 24.06.1983 рроку, що складає 3 роки 10 місяців не включений до стажу. Рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13.12.2017 року №5954/2017 відмовлено ОСОБА_2 в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю запису про навчання у трудовій книжці, а копія диплому не враховується без пред'явлення його оригіналу. Надати відповідачу оригінал диплому позивач ОСОБА_2 не має можливості, оскільки він не зберіг його, проте наявна копія виписки до диплому. Відновити диплом позивача про навчання є неможливим, оскільки усі архівні установи наразі знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі. З метою встановлення факту навчання позивача для включення періоду навчання до страхового стажу, який не було враховано як при призначенні пенсії, так і в подальшому при перерахунках, представник позивача просив суд встановити факт навчання ОСОБА_2 у Ворошилоградському державному музичному училищі з 01.09.1979 року по 24.06.1984 року, що складає 3 роки 10 місяців, та отримання диплому НОМЕР_1 від 26.06.1983 року для врахування періоду навчання до загального стажу при перерахунку пенсії.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 серпня 2018 року позовна заява ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до УПФУ в м.Сєвєродонецьку про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено частково.
Встановлено факт навчання ОСОБА_2 у Ворошиловградському державному музичному училищі з 01.09.1979 року по 24.06.1983 рік - 3 роки 10 місяців за навчальною програмою духові та ударні інструменти (флейта) з присвоєнням кваліфікації артист оркестру, керівник самодіяльного духового оркестру, викладач музичної школи по класу флейта.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку та отримує пенсію за вислугу років артистам театрально-концертних та інших видовищних закладів. Відповідно до копії рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13.12.2017р. №5954/2017, на підставі ч. 5 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та наданих документів, відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку пенсії.
Також судом першої інстанції встановлено, що Луганська державна академія культури і мистецтв ( відповідь від 29.04.2017 №60) не є правонаступником Ворошиловградського державного училища, а є правонаступником Ворошиловградського державного музичного училища, а тому не може надати довідку про навчання ОСОБА_2 у Ворошиловградському державному училищі з 01.09.1979 року по 24.06.1984 року.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія дублікату диплому про середню професійну освіту на ім'я ОСОБА_2, згідно з яким ОСОБА_2 навчався у Ворошиловградському державному музичному училищі з 01.09.1979 року по 24.06.1983 року - 3 роки 10 місяців за навчальною програмою духові та ударні інструменти (флейта) з присвоєнням кваліфікації артист оркестру, керівник самодіяльного духового оркестру, викладач музичної школи по класу флейта. Зазначений дублікат диплому було видано 20.11.2017 року у м. Луганськ, Луганської області, яке станом на 20.11.2017 року та на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України і у відповідності до розпорядження КМУ від 07.11.2014року № 1085-р м. Луганськ, Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє позивача ОСОБА_2 можливості отримати дублікат диплому для підтвердження свого навчання у встановленому Законом порядку.
Оцінюючи зазначену копію дублікату диплому, виданого навчальною установою на тимчасово окупованій території України, суд першої інстанції врахував практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) в контексті сформульовану у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території та дійшов висновку про те, що надана заявником копія дублікату диплому про середню професійну освіту є підтвердженням того, що дійсно ОСОБА_2 навчався у Ворошиловградському державному музичному училищі з 01.09.1979 року по 24.06.1983 року - 3 роки 10 місяців за навчальною програмою духові та ударні інструменти (флейта) з присвоєнням кваліфікації артист оркестру, керівник самодіяльного духового оркестру, викладач музичної школи по класу флейта.
Але, беручи до увагу ту обставину, що представником позивача у позовній заяві ставиться питання щодо встановлення факту навчання для врахування його до загального стажу при перерахунку пенсії, суд першої інстанції, враховуючи, що Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення» встановлено порядок зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цими Законами в судовому порядку не можуть встановлюватися факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій, нарахування надбавок та інших пільг) дійшов висновку про те, що обставини, викладені представником позивача в інтересах останнього в обґрунтування позову знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, а отже позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає частковому задоволенню тільки в частині встановлення факту навчання, а у задоволенні інших позовних вимог щодо врахування часу навчання до загального стажу для перерахування пенсії відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідачем УПФУ в м. Сєвєродонецьку подана апеляційна скарга, в якій скаржник посилаючись на порушення норм процесуального права просить апеляційний суд рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.08.2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що УПФУ в м.Сєвєродонецьку заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, при розгляді справи в порядку окремого провадження виник спір про право на зарахування періоду навчання до стажу та перерахунку пенсії, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, а тому заяву ОСОБА_2 необхідно було залишити без розгляду.
Позивач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подачу до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони, яких було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, заяв щодо відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду від останніх не надійшло, справу розглянуто на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.ч. 1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Так, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині встановлення факту навчання останнього у Ворошиловградському державному музичному училищі з 01.09.1979 року по 24.06.1983 рік - 3 роки 10 місяців за навчальною програмою духові та ударні інструменти (флейта) з присвоєнням кваліфікації артист оркестру, керівник самодіяльного духового оркестру, викладач музичної школи по класу флейта та відмовляючи за необґрунтованістю у задоволенні позовних вимог в частині щодо врахування часу навчання до загального стажу для перерахування пенсії, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначені вимоги є взаємопов'язаними, стосуються одного предмету спору та вимога щодо встановлення факту навчання виступає похідною від вимоги про врахування часу навчання до загального стажу для перерахування пенсії.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що в судовому порядку не можуть встановлюватися факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій, нарахування надбавок та інших пільг), але дійшов помилкового висновку, що в такому разі у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Між тим, судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не врахована позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву, відповідно до якої згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подають до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846). Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок 22-1), до заяви призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтверджу наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки і відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документа що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У відповідності до п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, часу навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторант клінічній ординатурі підтверджується дипломами, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» надано роз'яснення, що при вирішенні питання про підвідомчість таких справ суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу.
Як вбачається з доводів позовної заяви щодо необхідності встановлення факту, що має юридичне значення, представник позивача посилалась на те, що УПФУ в м.Сєвєродонецьку відмовляє в перерахунку пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що в трудовій книжці останнього відсутній запис про навчання, про що відповідачем зазначено у рішенні від 13.12.2017 року № 5954/2017, але підтвердити факт навчання позивач не має можливості, оскільки оригінал диплому про навчання ним загублений, відновити диплом про навчання є неможливим, оскільки усі архівні установи наразі знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі, а Луганська державна академія культури і мистецтв відмовила у наданні відповідної довідки ОСОБА_2
При цьому апеляційний суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до відповіді Луганської державної академії культури і мистецтв від 29.04.2017 року №60, на яку посилається позивач, Луганська державна академія культури і мистецтв є саме правонаступником Ворошиловградського державного музичного училища, яке, відповідно до наданої позивачем копії диплому, закінчив ОСОБА_2, а тому не зрозуміло запит останнього до Луганської державної академії культури і мистецтв від 16 04.2017 року № 5487/02-21 про надання довідки про навчання ОСОБА_2 у Ворошиловградському державному училище з 01.09.1979 року по 24.06.1984 рік., а.с.10.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, для встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу встановлено окремий порядок, з урахуванням якого ОСОБА_2 для розгляду питання про підтвердження факту навчання мав звернутися до УПФУ в м.Сєвєродонецьку.
Апеляційний суд, враховуючи діючий порядок, вважає, що отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням, ОСОБА_2 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту що дає право на перерахунок пенсії, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом у постанові від 08.10.2018 року у справі № 706/1637/16-ц (провадження № 61-27847св18).
На підставі зазначеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, із роз'ясненням, що у судовому порядку не можуть бути встановлені факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг).
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає за необхідне оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до УПФУ в м.Сєвєродонецьку про встановлення факту, що має юридичне значення закрити, оскільки спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що позовна заява про встановлення факту, що має юридичне значення, судом першої інстанції розглядалась саме за правилами позовного провадження, а не окремого, як зазначає УПФУ в м.Сєвєродонецьку, а тому доводи апеляційної скарги з яких вбачається, що суд першої інстанції не звернув уваги на наявність спору про право та розглянув справу у порядку окремого провадження та не залишив заяву ОСОБА_2 без розгляду, чим порушив норми процесуального права, не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 377, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити частково.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 серпня 2018 року скасувати.
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення закрити.
Судовий збір, сплачений Управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області за платіжним дорученням №588 від 18 вересня 2018 року в сумі 1057,20 грн. повернути Управлінню Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 26.11.2018 року.
Головуючий І.О.Дронська
Судді О.Ю. Карташов
А.В. Яресько