Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/781/4809/18 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
22.11.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 ,на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 листопада 2018 року, якою стосовно підозрюваної
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Моздок, Північної Осетії, українки, громадянки України, маючу професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, маючу на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів підозрюваної раніше не судимої,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120170001114, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України строком на 60 днів, а саме: з 22 години 30 хвилин 06 листопада 2018 року до 22 годині 30 хвилин 04 січня 2019 року, без визначення розміру застави,
Слідчий СВ Кіровоградського РВП Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_12 звернулась до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням, у кримінальному провадженні № 12018120170001114, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_8 підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні СВ Кіровоградського РВП Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120170001114,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Органом досудового розслідуванням ОСОБА_8 , повідомлено про підозру в тому, що вона 06.11.2018 року близько 17:00 годин, перебуваючи за місцем свого проживання, в будинку АДРЕСА_2 , під час побутового конфлікту з ОСОБА_13 , нанесла останньому один тичковий удар кухонним ножем в область живота ОСОБА_13 , в результаті чого потерпілий помер на місці події.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда задоволено вищевказане клопотання слідчого та стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відстоювання ОСОБА_8 власної правової позиції, та суворість можливого покарання, є вагомою підставою для продовження перешкоджання у встановленні чи перекручуванні визначальних обставин у справі, знищенню слідів злочину.
Нездатність вирішувати конфлікти мирним шляхом є передумовою для ймовірного впливу на учасників провадження чи вчинення нового злочину, зокрема підозрювана ОСОБА_8 проживає разом із матір'ю потерпілого, що унеможливлює застосувати до ОСОБА_8 такого запобіжного заходу, як домашній арешт, так як існують ризики, що підозрювана може негативно впливати на потерпілу та на її показання в судовому провадженні, як очевидця подій.
Тобто, менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати відносно його підзахисної більш м'який запобіжний захід.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що в ухвалі суду слідчий суддя дав неправильну оцінку фактичним обставинам справи, а саме: суд не врахував того що ОСОБА_8 раніше не притягалася до кримінальної відповідальності; ОСОБА_8 систематично зазнавала насилля зі сторони потерпілого, та сама викликала працівників поліції на місце вчинення правопорушення, та добровільно видала ніж; у ОСОБА_8 є троє неповнолітніх дітей, які знаходилися на її утриманні та вихованні до моменту затримання. Відповідні документи були надано слідчого судді під час розгляду клопотання слідчого. А тому, на думку захисту не слід було застосовувати такий суворий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Без наведення конкретних фактичних обставин які вказують на дійсну необхідність застосування саме такого запобіжного заходу як взяття під варту, тобто без конкретного їх обґрунтування про таке, є порушенням як вимог ст. ст. 178, 194 КПК України, так і ст. 9 Конституції України, так і положень Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до яких позиція вказаного суду є обов'язковою для виконання і судами першої інстанції України при розгляді судових справ.
Крім того підозрювана визнає свою вину, дає показання, щиро кається. Як слідує з матеріалів підозрювана має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Допитана в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що є рідною матір'ю потерпілого ОСОБА_13 . На даний час вона проживає разом з невісткою підозрюваною з якою знаходиться в добрих стосунках. Вона не заперечує, щоб до останньої було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваної, оскільки бажає, щоб неповнолітні діти проживали з матір'ю. Вважає, що підозрювана не буде здійснювати на неї будь-який вплив.
Вислухавши доповідача, підозрювану ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_15 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту вказувала на відсутність підстав обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вона раніше не судима, має на утриманні троє дітей.
Однак, як вбачається з матеріалів клопотання слідчого підозрювана ОСОБА_8 офіційно не працевлаштована, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення вчиненого проти свого чоловіка.
Крім того, колегія суддів погоджується з думкою слідчого судді про те, що до ОСОБА_8 неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту оскільки остання проживає разом із матір'ю потерпілого, яка є свідком у справі.
Нездатність вирішувати конфлікти мирним шляхом є безумовною підставою відмови у задоволені доводів захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу, з підстави наявності у обвинуваченої на утриманні троє дітей.
При цьому кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 є умисним тяжким злочином, за яку передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.
Таким чином враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у справі наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
А тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Також колегією суддів не може бути прийнято до уваги твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_8 систематично зазначала насилля зі сторони потерпілого, оскільки обставини можуть бути встановлені та враховані судом виключно під час розгляду матеріалів кримінального провадження по суті.
Встановлення зазначення обставин під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу вимогами КПК України не передбачено, оскільки мета застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Крім того, слідчий суддя на стадії обрання запобіжного заходу не перевіряє правильність кваліфікації дій підозрюваного, наявність та достатність доказів для визнання вини чи питання допустимості доказів.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
На думку колегії суддів, слідчий суддя задовольняючи подання слідчого та застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обґрунтовано зазначив, про наявність підозри у кримінального правопорушення, так і про існування ризиків запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити нові кримінальне правопорушення.
Дані обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Відмовляючи апелянту у задоволенні його апеляційної скарги колегія суддів враховує обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів доданих слідчим до матеріалів клопотання (протокол огляду місця події від 06.11.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_16 , протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної від 08.11.2018 року).
Кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України є закінченим, особливо тяжким, умисним злочином, посягає на найвищі соціальні цінності: недоторканість життя та здоров'я людини, від якого настали тяжкі непоправні наслідки - смерть людини.
Сукупність обставин в яких підозрюється ОСОБА_8 та її особистість істотно підвищує ступінь і характер суспільної небезпеки діянь, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останньою процесуальних обов'язків і надасть їй змогу ухилятися переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити нові кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 ,необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого Кіровського районного суду м. Кіровограда, якою підозрюваній ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме: з 20 години 00 хвилин 17 травня 2018 року до 20 годині 00 хвилин 15 липня 2018 року, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 листопада 2018 року, якою підозрюваній ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120170001114, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України строком на 60 днів, а саме: з 22 години 30 хвилин 06 листопада 2018 року до 22 годині 30 хвилин 04 січня 2019 року, без визначення розміру застави, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4