Справа № 523/13207/18
Номер провадження 3/523/5760/18
"13" листопада 2018 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м.Одеси Дяченко В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД № 414083 від 13.09.2018 року, 13.09.2018 року близько 21:20 год., ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ГАЗ 21029», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул.Хуторська, 3А в м.Одесі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, хидка хода), на вимогу працівника патрульної поліції від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р., № 1306.
ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явився. Про дату та час судового розгляду належним чином направлялись судові повістки.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку, якщо особу своєчасно сповістили про час і місце розгляду справи, та вона не з,явилася і не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.
На підставі чого, суд приймає рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі правопорушника.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, згідно зазначеної норми відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є завершеним складом адміністративного правопорушення та є достатньою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р., № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність суддею при розгляді справи не встановлено.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено, що обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтвердили факт того, що ОСОБА_1 в їх присутності на пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та тестування за допомогою приладу Drager відмовився, а також поясненнями, а також відеофіксацією події.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини справи, вважаю, що необхідною та єдиною можливою мірою адміністративного стягнення для ОСОБА_1 і попередження нових правопорушень буде адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 352 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 38, 40-1, 130, 249, 268, 284, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати адміністративне стягнення в вигляді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Cтягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: