Житомирський апеляційний суд
Справа №295/11610/18 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.
Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
27 листопада 2018 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., правопорушника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Висока Піч, Житомирського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 05 жовтня 2018 року провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 02 вересня 2018 року о 14 год. в м. Житомирі по проспекту Миру водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху на регульованому перехресті доріг вул. Миру не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він Правил дорожнього руху не порушував.
На постанову суду потерпілим ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та винесення нової постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладення на нього стягнення у межах санкції ст.124 КУпАП.
Вказує, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин, оскільки суд розглянув справу без його участі, належним чином його не повідомив про час та місце розгляду справи. Зазначає, що постанову суду він отримав лише 22.10.18 року, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вважає, що постанова суду є незаконною, оскільки висновки суду, суперечать фактичним обставинам справи.
Суд дійшов висновку, що він виїхав на перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, і що саме ця обставина стала причиною дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
В обґрунтування такого висновку судом були покладені показання ОСОБА_1, зі змісту яких слідує, що він виконуючи маневр повороту ліворуч побачив автомобіль «КІА RIO», який їхав у зустрічному напрямку на великій швидкості на жовтий сигнал світлофора та щоб уникнути зіткнення він застосував термінове прискорення, натиснувши педаль газу, але удару уникнути не зміг.
На його думку, суд залишив поза увагою непослідовність та суперечливість пояснень ОСОБА_1 та їх невідповідність іншим доказам, що є в матеріалах справи.
Суд залишив поза увагою пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які спростовують пояснення ОСОБА_1 про порушення ОСОБА_3 вимог ПДР.
Вказує, що винесена постанова суду щодо ОСОБА_1 унеможливлює отримання ним страхового відшкодування від страхової компанії, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність.
На його думку, суддею при винесенні постанови не в повній мірі з'ясовані всі обставини справи, були порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Заслухавши пояснення представника потерпілого ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 на підтвердження доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду є поважними та такими, що дають підстави для поновлення, строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи містяться дані про несвоєчасне вручення (отримання) потерпілим ОСОБА_3 копії постанови суду, а розгляд справи проводився у його відсутність.
Відповідно до вимог ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Суд цих вимог закону при розгляді даної справи не дотримався, оскільки справа розглянута у відсутність потерпілого, а в матеріалах справи відсутні дані про те, що потерпілий ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, передбаченим ст. 277-2 КУпАП був повідомлений про місце і час розгляду справи.
Це, в свою чергу, позбавило ОСОБА_3 прав знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката та інших прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Крім цього, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Разом з тим, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, фактичних обставинах ДТП.
Постановляючи рішення про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції послався на пояснення ОСОБА_1, який був допитаний в судовому засіданні та вину свою не визнав.
З такими висновками суд апеляційної інстанції погодитись не може у зв'язку з їх невідповідністю фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху.
У пункті 12.3 ПДР зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
16.6. Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Згідно з 1.10 дати дорогу це вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
1.4. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
З матеріалів справи вбачається, водій ОСОБА_1 зазначених положень ПДР не дотримався, оскільки він при зміні напрямку руху на регульованому перехресті не впевнився в безпечності маневру, не надав перевагу руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку, а навпаки збільшив швидкість, в результаті чого виїхав на тротуар де здійснив наїзд на дерево та паркан.
Зазначені обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5, який пояснив, що автомобіль «KIA RIO» рухався на зелений сигнал світлофора, а автомобіль «RENAULT KANGOO 600» почав повертати на ліво не надавши дорогу автомобілю «KIA RIO», який рухався по прямій.
Вказані обставини ДТП, також підтверджуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6, який вказав, що почув скрип тормозів та побачив автомобіль «KIA RIO» після чого відбулось зіткнення з автомобілем «RENAULT KANGOO 600» . Вже після зіткнення автомобілів він подивився, що горить жовтий сигнал світлофору.
Зазначені пояснення свідків узгоджуються з поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що він керуючи автомобілем «КІА RIO», під'їжджаючи до світлофору з зеленим кольором став пересікати перехрестя, однак автомобіль «Renault Kangoo», який рухався в зустрічному напрямку не надав перевагу руху його автомобілю та здійснив поворот ліворуч повністю перегородивши та заблокувавши рух, що й стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначені пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_3, на думку апеляційного суду переконливо свідчать про доведеність вини водія ОСОБА_1 у порушенні ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів та спростовують пояснення ОСОБА_1, а саме, те, що він при здійсненні повороту ліворуч дотримався ПДР, оскільки повертаючи ліворуч на зелений миготливий сигнал світлофору вслід за велосипедистами нікого не бачив та не міг передбачити, що хтось буде намагатись проскочити на жовте світло.
При цьому, суд не надав оцінки непослідовним та суперечливим поясненням ОСОБА_1, щодо обставин ДТП.
Так, у протоколі він зазначав, що забезпечував безпеку велосипедистів, яких супроводжував.
В послідуючому в поясненні зазначив, що велосипедисти вже здійснили поворот, а він став здійснювати поворот на зелений мигаючий сигнал світлофора.
Суд апеляційної інстанції вважає, що і пояснення ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції не дають підстав для висновку про відсутність в його діях порушень ПДР, які регулюють порядок проїзду регульованого перехрестя, оскільки він здійснив поворот ліворуч маючи обмежену оглядовість (заважало два транспортних засоби) не переконавшись, що це буде безпечним іншому учаснику руху, який завершував проїзд перехрестя та вдався до заборонених дій - збільшив швидкість чим міг наразити на небезпеку інших учасників руху, пішоходів.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення від 02.09.18 року, який був складений щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та фактично визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП іншого водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «КІА RIO», д.н.з НОМЕР_2 , вказавши, що його дії не відповідали вимогам ПДР.
Питання, що стосуються відповідності дій водія ОСОБА_3 ПДР при проїзді перехрестя, в тому числі вимогам п.п. 12.1; 8.7.3; 8.11 можуть бути перевірені лише за наслідками розгляду відповідного протоколу щодо нього, або ж у цивільно - правовому порядку.
Таким чином, висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП зроблені без дотримання суддею при розгляді даної справи вимог ст.ст. 251-252 КУпАП тобто без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів в їх сукупності, а тому постанова підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про визнання винним ОСОБА_3
Визнання винним ОСОБА_3 не виключає можливу наявність обопільної вини учасників дорожнього руху у вказаній ДТП.
Враховуючи вік ОСОБА_3, позитивні характеризуючі дані на особу, яка працює тренером, неодноразово нагороджувався за свою працю його матеріальний стан суд апеляційної інстанції вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності у зав'язку з малозначністю - обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 05 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук