Справа № 161/18284/18 Провадження №11-сс/802/191/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2018 року місто Луцьк
Волинської апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в до ЄРДР за №12018030000000513 від 05.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.296 КК України за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_8 та в його інтересах захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 12 листопада 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 11 січня 2019 року включно.
Строк тримання під вартою постановлено обчислювати з 19 год. 00 хв. 13 листопада 2018 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим обрав даний запобіжний захід.
В апеляційних скаргах ОСОБА_12 , його захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_7 просять ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання. Посилаються на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про обрання запобіжного заходу безпідставно задоволено. Слідчим суддею не прийнято до уваги те, що ОСОБА_12 має сім'ю, постійне місце проживання, та реєстрації, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також те, що він хворіє і його хвороба потребує лікування в домашніх умовах.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, ОСОБА_13 , його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги з викладених в них підстав, прокурора, який заперечив доводи апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, заслухавши пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 13.11.2018 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України, а 14.11.2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Докази на обґрунтування підозри за ч.4 ст.296 КК України наявні в матеріалах провадження.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_14 , підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину проти громадського порядку та моральності з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї та предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, як доведено в судовому засіданні стороню обвинувачення, ОСОБА_8 залишив місце злочину та розшукувався органом досудового розслідування, а тому, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що обраний ОСОБА_15 запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, зможе запобігти наявним ризикам.
Наявність постійного місця проживання та реєстрації те, що ОСОБА_14 має сім'ю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також те, що він хворіє і його хвороба потребує лікування в домашніх умовах, на які посилаються апелянти у апеляційних скаргах, не зменшують та не спростовують ризиків, наведених прокурором та слідчим у клопотанні, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не виявлено.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги захисника.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.177, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_13 , його захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 15 листопада 2018 року про обрання ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: