Справа № 163/1283/18 Провадження №33/802/215/18 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія:ч.1 ст.483 МК України Доповідач: Гапончук В. В.
26 листопада 2018 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., за участю представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Андріяш Н.В., розглянувши апеляційні скарги т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Джиги Д.В., захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Ульчака Б.І. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2018 року,
встановив:
Вказаною постановою судді провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №2650/20500/18 від 23.05.2018 року, складеним відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1, за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КпАП України - у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучений за даним протоколом автомобіль марки «Мерседес-Бенц» 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, передано Волинській митниці ДФС для вирішення його долі в порядку ст.ст.190, 243 чи 488 МК України.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_2 ставилось у провину те, що вона 18 травня 2018 року вчинила дії, спрямовані на переміщення транспортного засобу з приховуванням від митного контролю, при наступних обставинах.
На підставі довіреності ОСОБА_2 від 25.04.2018 року ОСОБА_6 за кордоном придбав і доставив в Україну автомобіль марки «Мерседес-Бенц» 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
18 травня 2018 року на митному посту «Луцьк» декларант(митний брокер) ТОВ «Бігруп» ОСОБА_7 за договором укладеним між цим ТОВ та ОСОБА_2 про надання послуг з декларування товарів подала посадовій особі органу доходів і зборів митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/037504, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, НОМЕР_4, рахунок-фактуру від 10.05.2018 року №1830-2018. Відповідно до цих документів автомобіль проданий німецькою компанією «KFZ Handel Warnow» ОСОБА_2 за 12000 євро.
Під час здійснення митних процедур від митних органів Німеччини одержано копію експортної митної декларації MRN:18DE875683005956E7, відповідно до якої автомобіль марки «Мерседес-Бенц» 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проданий німецькою компанією «Autohaus Rieger GmbH» ОСОБА_8 за 48500 євро або 1499420,91 грн. за офіційним курсом НБУ.
Митним органом дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.483 МК України як такі, що спрямовані через декларанта ОСОБА_7 на переміщення транспортного засобу через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом надання органу доходів і зборів рахунку-фактури №1830-2018 як документа, що містить неправдиві відомості про відправника та одержувача автомобіля, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки її дії фактично зводились лише до замовлення послуг по доставлянню транспортного засобу.
Не погодившись із таким судовим рішенням, т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Джига Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати на прийняти нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_2 у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України, накласти на неї стягнення в межах санкції цієї норми Закону - 100% вартості товару (транспортного засобу) з конфіскацією автомобіля, а також стягнути витрати митного органу за зберігання товару. Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого їй правопорушення, оскільки остання вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави переміщення транспортного засобу документа, що містить неправдиві відомості щодо відправника та отримувача товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Ульчак Б.І. не погоджується із оскаржуваним судовим рішенням в частині вирішення питання щодо вилученого транспортного засобу. Просить в цій частині судове рішення змінити та повернути ОСОБА_2 автомобіль для подальшого митного оформлення.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданих апеляційних скарг та матеріали справи, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, які кожен окремо підтримали свої скарги з підстав наведених у них, та відповідно заперечили інші, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при прийнятті судового рішення дотримані не були.
Висновок місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України є неправильним виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частина 1 статті 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Судом встановлено наступне і це підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_2 від 25.04.2018 року ввіз на митну територію України автомобіль марки «Мерседес-Бенц» 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Декларування цього транспортного засобу на митному посту «Луцьк» проводила брокер ТОВ «Бігруп» ОСОБА_7 відповідно до укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Бігруп» договору про надання послуг по декларуванню товарів.
До митного контролю брокер разом із декларацією типу ІМ40ДЕ №205090/2018/37504 подала довіреність на ім'я ОСОБА_6 від імені ОСОБА_2 на придбання за кордоном, ввезення в Україну і митне оформлення автомобіля; реєстраційні свідоцтва на автомобіль марки «Мерседес-Бенц»; рахунок №1830-2018 від 10.05.2018 року; витяг з каталогу Schwacke; експертне заключення автотоварознавця. За цими документами автомобіль придбано ОСОБА_2 в німецькій компанії «KFZ Handel Warnow» за 12000 євро.
Від імені ОСОБА_2 як попередню оплату митного оформлення на рахунки Волинської митниці було сплачено 311626,12 грн., що стверджено квитанціями Ощадбанку №21 від 11.05.2018 року, № 25 від 14.05.2018 року та №95 від 14.05.2018 року.
Під час проведення перевірки поданих документів встановлено, що митними органами Німеччини було проведено митне оформлення експорту автомобіля марки «Мерседес-Бенц» 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2. При цьому його продавцем виступала німецька компанія «Autohaus Rieger GmbH», а покупцем - ОСОБА_8. Вартість транспортного засобу становить 48500 євро, в тому числі, податок 7743,70 євро.
Ту обставину, що даний транспортний засіб був придбаний в Німеччині за ціною 48500 євро підтвердив також допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_8, який фактично купував його за усним дорученням ОСОБА_2 І вже на кордоні ОСОБА_8 автомобіль передав своєму сину ОСОБА_6 разом з товаро-супровідними документами, в тому числі інвойсом на суму 48500 євро, на якого й була оформлена довіреність від імені ОСОБА_2 Такі пояснення цього свідка підтверджені також були і свідком ОСОБА_6
Вищевказані обставини зафіксовані в протоколі про порушення митних правил №2650/20500/18 від 23.05.2018 року, який складений відносно ОСОБА_2
Апеляційний суд проаналізувавши вищевказані документи та пояснення свідків встановив, що між відомостями у документах, які підтверджують купівлю транспортного засобу в німецької компанії «Autohaus Rieger GmbH» (експертна митна декларація MRN:18DE875683005956E7) та наданими для митного оформлення на Волинській митниці ДФС (митна декларація типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/037504), дійсно є розбіжності щодо відправника та одержувача товару, а також його вартості.
Беручи до уваги вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_2 через ОСОБА_6 та декларанта ОСОБА_7 вчинила дії, спрямовані на переміщення вищезгаданого транспортного засобу через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості про відправника та одержувача автомобіля, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.
Аналізуючи обставини справи та норми ч.1 ст.483 МК України апеляційний суд вважає, що матеріали справи мітять належні та достатні докази в розумінні ст.495 МК України щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
При цьому, доводи захисника ОСОБА_2 про відсутність в діях першої складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України з посиланням на те, що вона не займалась митним оформленням транспортного засобу, а лише виступала замовником його придбання до уваги судом не приймається, оскільки спростовується вищевказаними доказами. Зокрема, як вбачається із довіреності від 25.04.2018 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_6 на придбання транспортного засобу за межами України та на вчиненням усіх необхідних дій, пов'язаних із його придбанням, проведенням митного оформлення і з подальшою реєстрацією на її ім'я, а також на представлення її інтересів, зокрема в органах митниці. Крім того, відповідно до договору про надання послуг по декларуванню товарів ОСОБА_2, як замовник послуг по декларуванню, зобов'язалась надати виконавцю - ТОВ «Бігруп» необхідні документи для митного оформлення.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2018 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки в її діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, який підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі.
А тому постанова Любомльського районного суду Волинської області від 19.10.2018 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КпАП України.
Водночас, відповідно до п.7 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків.
Відповідно до ч.2 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.
З протоколу про порушення митних правил №2650/20500/18, складеного відносно ОСОБА_2 вбачається, що правопорушення вчинене було 18 травня 2018 року.
Оскільки за наслідками апеляційного розгляду оскаржувана постанова судді скасовується з прийняттям нової відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КпАП України, а також враховуючи ту обставину, що на час розгляду справи Волинським апеляційним судом - 23.11.2018 року закінчились строки накладення стягнення, передбачені ч.2 ст.467 МК України, то провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КпАП України.
Оскільки транспортний засіб - автомобіль марки «Мерседес-Бенц» 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, являється безпосереднім предметом вчинення правопорушення, то він підлягає конфіскації в дохід держави.
Згідно з положеннями ст.520 МК України та ст.2 розділу ІІІ «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 15.06.2012р. №731, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 року за № 1140/21452, витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.
Оскільки за рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 визнається винною у порушенні митних правил, а тимчасово вилучений у даній справі транспортний засіб підлягає конфіскації, тому витрати, які були пов'язані із зберіганням цього транспортного засобу, на користь Волинської митниці ДФС України, відшкодуванню не підлягають.
Таким чином, апеляційну скарга т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Джиги Д.В. підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Ульчака Б.І. залишенню без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.247, 284, 294 КпАП України, ст.528 МК України,
постановив:
Апеляційну захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Ульчака Богдана Івановича залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Джиги Д.В. задовольнити частково.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2018 року в даній справі щодо ОСОБА_2 скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Провадження в даній справі закрити на підставі ч.7 ст.247 КпАП України, - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.467 МК України.
Вилучений за протоколом про порушення митних правил №2650/20500/18 від 23.05.2018 року автомобіль марки «Мерседес-Бенц» 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, конфіскувати в дохід держави.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук