Провадження № 2-а/760/1486/18
Справа № 760/18095/18
26 листопада 2018 року Солом'янський районний суд міста Києвау складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Кривулько С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП у м. Києві рядового поліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дій інспектора та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
13.07.2018 позивач звернувся до суду з позовом та просить суд скасувати постанову серії ЕАА № 470761 від 05.07.2018, а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача - закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.07.2018 інспектором патрульної поліції м. Києва рядовим поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 470761 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700,00 грн.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови винесене з грубими порушеннями вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складання, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, просив позов задовольнити.
13.07.2018 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13.07.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
13.09.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що інспектором поліції при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова серії ЕАА № 470761 від 05.07.2018 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 винесена уповноваженою особою з дотриманням правил чинного законодавства, тому, на його думку немає підстав для її скасування, оскільки доказів, які спростовують факт наявності адміністративного правопорушення позивачем не надано, а доводи є безпідставними. Крім того, представником була надано диск з відеозаписом фіксації порушення ПДР позивачем, здійсненим за допомогою нагрудної відеокамери інспектора.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.07.2018 о 22 год. 20 хв. у м. Києві по вул. Дмитріївська, 2В водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Mazda 3 НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.39 (зона стоянки з додатковою табличкою 7.17 «інваліди», чим порушив вимоги п. 8.4. ґ ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Працівником поліції було винесено постанову серії ЕАА № 470761 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 1700,00 гривень (а.с.7).
Дана постанова була винесена з урахування всіх вимог передбачених ст. 256, 283 КУпАП.
Однак, в позовній заяві позивач посилається на неправомірність складеної постанови відносно нього, оскільки позивач діяв в стані крайньої необхідності та зупинка була вимушеною.
Разом з тим, відповідно до п. 1.10 ПДР України, вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Відповідно до п. 15.14 ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9, 9.10, 9.11 цих Правил, тобто ввімкнути аварійну світлову сигналізацію та разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити Знак аварійної зупинки знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними.
Однак, позивачем не надано доказів здійснення вимушеної зупинки та спростування обставин викладених у оспорюваній постанові.
Вбачається, що в даному випадку правопорушення було виявлено та зафіксовано інспектором УПП, який склав протокол про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора.
Судом встановлено, що інспектор патрульної поліції м. Києва рядовим поліції ОСОБА_2 є працівником Органів Національної поліції, має спеціальні знання, а отже постанова серії ЕАА № 470761 від 05.07.2018 року винесена правомірно.
Згідно ч.3 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи. Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором не було порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та прав позивача.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 222, 251, 252, 254, 256, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора УПП у м. Києві рядового поліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дій інспектора та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.М. Букіна