22.11.2018 Справа № 756/10962/18
Унікальний №756/10962/18
Провадження №2/756/5210/18
(ЗАОЧНЕ)
22 листопада 2018 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Шпак І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного Договору про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту від 22.06.2012 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 13 000,00 грн. зі строком дії до 30.05.2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28% на рік.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.11.2014 року була стягнута з ОСОБА_1 у розмірі 2 985,13 грн.
Позивач вказує, що незважаючи на ухвалене рішення суду зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконує, тому станом на 31.05.2018 року загальна сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пенею становить 3 460,80 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість по відсоткам за користування кредитом та за пенею та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся. Надав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті судової влади. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається із матеріалів справи, 22.06.2012 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту №0002101274БН/2012-06, відповідно до якого позивачем було відкрито ОСОБА_1 кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по Кредиту не більше 13 000,00 грн. на строк до 30.05.2014 року (а.с. 42-44).
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та надав визначену суму кредитних коштів.
Після укладення договору відповідач своїх зобов'язань за вказаним договором не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за вказаним договором.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.11.2014 року з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у розмірі 2 985,13 грн. (а.с. 47-48).
Відповідач рішення суду не виконує, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.05.2018 року залишається непогашеною та становить 3 460,80 грн. і складається з: 2 314,80 грн. - заборгованість за процентами; 499,98 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 646,02 грн. - пеня, нарахована, на прострочену заборгованість за Кредитом (а.с. 39-41).
Пунктом 11.1 та 11.2 Кредитного договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Пунктом 2.2 Кредитного договору визначено термін по який, кредитні кошти надаються у користування в рамках кредитного договору - 30.05.2014 року.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до відповідача про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, а також отримав судовий захист своїх прав.
Таким чином, положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) висловлено правову позицію про те, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця в цих правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що при зверненні позивача з позовом до Деснянського районного суду м. Києва та за результатами розгляду справи отримання відповідного рішення від 27.11.2014 року про стягнення з відповідача боргу у вигляді тіла кредиту, процентів за користування ним та штрафних санкцій, позивач втратив право на стягнення процентів за користування кредитом та пені, визначених умовами кредитного договору, у такому випадку має право на стягнення з позичальника коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, однак позивач таких вимог не заявляв.
За таких обставин, суд не убачає підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості - відмовити;
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.В.Диба