Справа № 755/16836/18
"26" листопада 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Карабак Л.Г., розглянувши адміністративну справу пропритягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресую: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21 жовтня 2018 р. о 03 год. 50 хв. по пр. Броварському, 33, в м. Києві, Бакіров керував автомобілем «Деу Ланос» НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння: а саме, зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, ускладнення мовлення. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився. Належних доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, суду надано не було.
Враховуючи той факт, що у відповідності до правил ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення обмежені певним строком, а строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, унормовані ст. 277 КУпАП, суддя приймає рішення розглядати справу за його відсутності, при цьому такий висновок судді ґрунтується на тому, що ОСОБА_2, знає про час та місце слухання справи, має обов'язок з'явитися в судове засідання за викликом суду, належних доказів поважності підстав відкладення розгляду протоколу не надав.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Згідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно до абз. 1 п. 27 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, що відповідальність заст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом МВС, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24.02.1995 р.).
Згідно до абз. 4 п. 27 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, що для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Окремий склад адміністративного правопорушення утворює відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за наявності об'єктивних сумнівів у тверезості водія, всупереч правил п.2.5. ПДР України.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1, вбачається порушення п. 2.5 ПДР України та наявний склад правопорушення, передбачений ч. 1ст. 130 КУпАП.
Вина Біхірова підтверджується відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення БД 162387 від 21.10.2018 року, письмовими поясненнями свідків, власноручними поясненнями ОСОБА_1 у протоколі, у яких він фактично визнав свою вину, та даними, які зафіксовані на відеодиску з нагрудного реєстратора, відповідно до яких водій, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Так, будь-яких порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, які б вказували на неправомірність дій уповноважених працівників поліції, судом не встановлено.
Отже, враховуючи, що за відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного стягнення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, особу порушника, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_1, адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 33, ст. 130,251, 252, 268, 283-287, 291, 292 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Строк позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 обчислювати з дня здачі або вилучення документів, що посвідчує це право.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі у розмірі 352,40 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київсьвого апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: Л. Карабак