Справа №:755/11510/18
1-кс/755/6433/18
"27" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження № 755/11510/18 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачені підтримали заяву про відвід та просили її задовольнити.
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про судове засідання згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явився, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористався.
Заслухавши думку обвинувачених, враховуючи вимоги ст. ст.22, 26 та 81 КПК України, вважаю за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, і приходжу до наступних висновків.
У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
14.11.2018 року обвинуваченим ОСОБА_3 подано заяву про відвід судді на підставі п. 5 ч.1 ст.75 та ч.2 ст.76 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями ст.75, ст.76 КПК України визначено чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
У заяві про відвід та додатках до неї обвинувачений ОСОБА_3 посилається на те, що суддя ОСОБА_5 підлягає відводу на підставі п. 5 ч.1 ст.75 та ч.2 ст.76 КПК України, зі змісту яких слідує, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Частиною третьою статті 35 КПК України встановлено порядок визначення слідчого судді для розгляду справи, а саме: визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Пунктом 2.3.21 засад використання автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду (редакція від 05 лютого 2018 року) передбачено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. За допомогою автоматизованого розподілу визначається також запасний суддя та слідчий суддя. Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.
Також п. 2.3.43 вказаних засад передбачено, що судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа, визначена автоматизованою системою на початку її розподілу.
Крім того, в п. 2.3.46 засад зазначено, що обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, повернуті суддею в порядку ст. 314 КПК України прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України, після повернення до суду передаються судді, визначеному автоматизованою системою на початку її розподілу. У разі відсутності раніше визначеного судді, обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру підлягають передачі наступному визначеному автоматизованою системою судді. У разі відсутності такого судді - на автоматизований розподіл.
Таким чином, посилання обвинуваченого ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_5 на положення п. 5 ч.1 ст.75 та ч.2 ст.76 КПК України, як на підстави для відводу судді є безпідставним.
Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими суду матеріалами, також не встановлено наявності певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ж ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вважаю, що заявником в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення ним об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави згідно вимог кримінального процесуального закону України для відводу судді відсутні.
Керуючись ст. ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, суддя,-
У задоволені заяви ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1