Справа № 755/16417/18
"27" листопада 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галига І.О., з участю секретаря Ляшинської А.Ю., прокурора Андрєєва Я.А. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з ДЗЕ Національної поліції України (Управління захисту економіки у м. Києві), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої головним державним інспектором ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного державного ревізора-інспектора відділу з надання адміністративних послуг самозайнятим особам управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 24-Б, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 52 даного Закону, пункту 1 частини першої Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 року № 958/29088 з змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, не повідомила про суттєві зміни в майновому стані у десятиденний строк з моменту отримання доходу 27.06.2017 року від відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,1599 га, розташованої у селі с. Бобриця, Києво - Святошинського району, Київської області по вулиці Садова, 20, в розмірі 197800,00 гривень, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинила правопорушення за наступних обставин.
Так, Наказом від 07.02.2002 року № 18-о ОСОБА_1 призначено на посаду державного податкового інспектора відділу податків з фізичних осіб - несуб'єктів підприємницької діяльності Управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.
Наказом від 01.06.2005 року № 110-о ОСОБА_1 старшому державному податковому інспектору справляння податків з фізичних осіб - несуб'єктів підприємницької діяльності Управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби II рангу.
Наказом від 30.05.2007 року № 207-о ОСОБА_1 головному державному податковому інспектору відділу адміністрування податків з фізичних осіб Управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби І рангу.
Наказом від 20.06.2013 року № 129-0 ОСОБА_1 звільнено в зв'язку з реорганізацією ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби шляхом приєднання до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Наказом від 21.06.2013 року № 7-о ОСОБА_1 призначено в порядку переведення до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на посаду головного державного інспектору відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб Управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та присвоєно 13 ранг держслужбовця.
Наказом від 27.12.2013 року № 162-о ОСОБА_1 головному державному інспектору відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб Управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві присвоєно спеціальне звання інспектор податкової та митної справи 1 рангу.
Наказом від 12.11.2014 року № 2-о ОСОБА_1 головного державного інспектора відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб Управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб Управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.
28.05.2015 року ОСОБА_1 ознайомлено з спеціальними обмеженнями, встановленими Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», пов'язаними з прийняттям на державну службу та її проходженням.
Наказом від 02.11.2015 року № 173-0 ОСОБА_1 було переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків із самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Наказом від 10.02.2016 року № 28-о ОСОБА_1 головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків із самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків із самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Наказом від 08.06.2017 року № 77-о ОСОБА_1 головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків із самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві переведено на посаду головного державного ревізора- інспектора відділу з надання адміністративних послуг самозайнятим особам управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2, до дня фактичного її виходу з відпустки. Даним наказом ОСОБА_1 підтверджено спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу.
Наказом від 12.02.2018 року № 10-о ОСОБА_1 було переведено на посаду головного державного інспектора відділу з надання адміністративних послуг самозайнятим особам управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2, до дня фактичного її виходу з відпустки. Даним наказом ОСОБА_1 підтверджено спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу.
Наказом від 31.05.2018 року № 37-о ОСОБА_1 головного державного інспектора відділу з надання адміністративних послуг самозайнятим особам управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, яка була призначена на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2, переведено на посаду головного державного інспектора відділу з надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_3, до дня фактичного її виходу з відпустки. Даним наказом ОСОБА_1 підтверджено спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу.
На даний час відповідно до наказу від 02.07.2018 року № 47-о ОСОБА_1 головного державного інспектора відділу з надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб ДГП у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, яка була призначена на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_3, було переведено на посаду головного державного інспектора відділу з надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, постійно. Даним наказом ОСОБА_1 підтверджено спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу.
Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальним званнями» визначено, що спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу прирівнюється до 7 рангу державного службовця, присвоєння якого передбачено відповідно до частини 3 статті 39 Закону України «Про державну службу» державним службовцям категорії «В».
Пунктом 9 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до частини 1 статті 65 даного Закону за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
У відповідності до статті 1 вказаного Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 будучи державним службовцем, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб- сайті Національного агентства.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Розділу XIII Прикінцеві положення Закону України «Про запобігання корупції» про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту Національне агентство) від 10.06.2016 року № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088) «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочала свою роботу в два етапи, перший етап - з 00 годин 00 хвилин 15 серпня 2016 року, в тому числі і для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування, як щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 15 серпня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені декларації подаються протягом 60 календарних днів. Другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених законом.
Рішенням Національного агентства від 18.08.2016 № 1 «Про внесення змін до деяких рішень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», внесені зміни у підпункт 1 пункту 1 Рішення НАЗК від 10.06.2016 року № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088) «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», а саме: слова та цифри «15 серпня 2016 року» змінити словами та цифрами «01 вересня 2016 року».
Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.
Згідно частини 3 Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування затвердженої Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №961/29091 від 15 липня 2016 року суб'єкт декларування повинен повідомити про цінне рухоме майно (транспортні засоби), які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік», з 01 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1600 грн.
А тому, у 2017 році відповідальність за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, тобто перевищує суму (1600 х 50 = 80 000) 80 000 гривень.
Встановлено, що 27.06.2017 року відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки серії НМО 675561, нотаріально завіреного27.06.2018 № 1793 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_4, продавець в особі ОСОБА_1 продала земельну ділянку площею 0,1599 га, розташовану у с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області по вул. Садова, 20 громадянину ОСОБА_5, від якого отримала дохід від відчуження даного нерухомого майна від в сумі 197800,00 гривень.
Частиною першою статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані щодо отримання доходу 27.06.2017 року від відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,1599 га, розташованої у с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області по вул. Садова, 20, вартістю 197800,00 гривень на протязі 10 днів як того вимагає Закон.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані через мережу Інтернет в будь-якому місці. Але оскільки, остання є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного із корупцією, у зв'язку із її перебуванням на державній службі в Державній додатковій інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця знаходження Державної додаткової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, а саме: м.Київ, Дніпровський район, бульвар Верховної ради, 24-Б.
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата закінчення десятиденного терміну з моменту отримання 27.06.2017 року доходу від відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,1599 га, розташованої у с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області по вул. Садова, 20 вартістю 197800,00 гривень, що деревищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, тобто 07.07.2017 року.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП слід вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративного протоколу, тобто 24.10.2018.
Керуючись принципом рівності сторін і вимог змагальності процесу, регламентованих статтею 6 параграфом 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також керуючись позицією рішення Європейського суду з прав людини від 06.03.2017 року у справі «Карелін проти Російської Федерації» судом були вислухані особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурор.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнала. Пояснила, що поважні причини не повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо отримання доходу 27.06.2017 року від відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,1599 га, розташованої у с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області по вул. Садова, 20 вартістю 197800,00 гривень відсутні. Про продаж вказаної земельної ділянки вказала лише при заповнені щорічної декларації за 2017 рік.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, зазначеними у протоколі про адміністративні правопорушення та приєднаними до матеріалів справи, а тому просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних дій із накладенням стягнення, передбаченого законом.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена зібраними у справі доказами.
Отже, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд керується ст. 23 КУпАП та враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи зазначене, а також рішення ЄСПЛ «Швидка проти України» від 30.10.2014 року, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення необхідного у демократичному суспільстві, для досягнення легітимної мети захисту порядку та прав інших громадян, а саме у мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 172-6 ч.2, 2, 245, 248-249, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 352 грн. 40 коп. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя: