Справа № 755/11377/18
"14" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.
при секретарі Бодня Є.О.
справу розглянуто без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням мотивуючи свої вимоги тим, що 24.03.1998 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1
21.05.2008 року на підставі Ордеру № 012069 серії Б, ОСОБА_1 отримав на сім'ю з трьох осіб: колишню дружину ОСОБА_3, дочку ОСОБА_2 у користування квартиру АДРЕСА_1, виданого на підставі Розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року № 360.
В квартирі зареєстровані: позивач - ОСОБА_1; відповідач - ОСОБА_3; донька ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, не проживає з лютого 2017 року, що підтверджується Актом про не проживання № 165 від 18.07.2018 року складеного майстром т.д. № 4 та підтверджений начальником ЖЕД-409 Данильченко Д.В. та Актом про не проживання № 242 від 10.10.2018 року.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися. Надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просили задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_3 повідомлена судом належним чином за останньою відомою суду адресою її реєстрації, про час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився і не повідомила суд про причини неявки.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.03.1998 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1
21.05.2008 року на підставі Ордеру № 012069 серії Б, ОСОБА_1 отримав на сім'ю з трьох осіб: колишню дружину ОСОБА_3, дочку ОСОБА_2 у користування квартиру АДРЕСА_1, виданого на підставі Розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року № 360.
Згідно довідки Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи.
Відповідач ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, не проживає з лютого 2017 року, що підтверджується Актом про не проживання № 165 від 18.07.2018 року складеного майстром т.д. № 4 та підтверджений начальником ЖЕД-409 Данильченко Д.В. та Актом про не проживання № 242 від 10.10.2018 року.
Необхідність визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, позивачі обґрунтовують сплатою додаткових витрат на житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Житлове законодавство передбачає правовий механізм, відповідно до якого особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та
безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється відповідними органами реєстрації на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку , що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягають до задоволення , наявні підстави для визнання відповідача такою, що втратила право користування житловою площею, а саме в квартирою АДРЕСА_1.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71,72 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 81,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач - ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач - ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на
поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5, п.п.15 п. 1 Розділу ХШ ПерехіднихПоложень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: