26 листопада 2018 року
м. Київ
справа №804/5905/16
адміністративне провадження №К/9901/66035/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С. С.,
суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,
перевіривши касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №804/5905/16 за позовом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
19.11.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
Водночас відповідно до підпункту чотирнадцятого пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Частиною другою статті 212 КАС України в редакції, чинній на час ухвалення апеляційним судом оскаржуваного рішення, визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
У даному випадку оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята у відкритому судовому засіданні 27.11.2017, натомість касаційна скарга подана до Верховного Суду 15.11.2018, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.
У доданій до касаційної скарги заяві відповідач як на поважні підстави для поновлення строку касаційного оскарження посилається на те, що пропуск цього строку обумовлено наявністю поважних, на думку заявника, причин, оскільки попередньо подані касаційні скарги були повернуті особі, яка її подала, (востаннє ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018) у зв'язку з невиконанням вимог процесуального закону і суду щодо надання документа про сплату судового збору, а також з огляду на неподання оформлених належним чином документів, які підтверджують повноваження представника. Також податковий орган зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 18.10.2018 у відкритті касаційного провадження у справі відмовлено, оскільки касаційна скарга була подана після закінчення строку касаційного оскарження й наведені відповідачем підстави для поновлення цього строку визнані неповажними, однак копія вказаної ухвали касаційного суду надійшла на адресу заявника лише 06.11.2018 (на підтвердження чого подано копії супровідного листа з відбитком штампу вхідної кореспонденції та поштового конверту).
В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Аналогічні положення містились і в пункті шостому частини першої статті 7 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017 та статті 13 цього Кодексу в тій же редакції.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві (станом на момент постановлення оскаржуваної постанови апеляційного суду) було врегульовано Главою другою Розділу IV КАС України, а після 15.12.2017 Главою другою Розділу ІІІ цього Кодексу.
Зокрема як частина п'ята статті 213 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, так і частина четверта статті 330 цього Кодексу в наступній редакції, встановлюють обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо надання документа про сплату судового збору, а не його копії.
Чинною на момент подання первісної касаційної скарги редакцією процесуального закону визначено й вимоги до документів, які підтверджують повноваження представників, зокрема за змістом частин першої, третьої та шостої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.
При цьому Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинна була забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи, в тому числі у питаннях участі в судовому процесі через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають вимогам правових норм КАС України.
В свою чергу як статтею 49 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, так і статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги, документів, що підтверджують повноваження представників.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак, кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене відповідач не був позбавлений можливості як протягом усього 2017 бюджетного року, так і упродовж поточного фінансового періоду, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Окрім цього пунктом третім частини першої статті 7 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами першою, другою якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображенні і у статті 49 КАС України, частина перша якої вказує, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.
Наведені вище положення процесуального закону збережено і в редакції КАС України, чинній після 15.12.2017 (пункт другий частини третьої статті 2, стаття 8, частина перша статті 44 цього Кодексу).
Отже органи державної влади (податкові органи зокрема), що діють від імені держави як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Наразі пропуск строку касаційного оскарження спричинено невиконанням відповідачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту попередньо поданих касаційних скарг в частині надання документа про сплату судового збору, неусуненням цього недоліку в межах встановленого судом строку, неподанням належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника і, як наслідок, їх поверненням заявнику, що, втім в контексті наведених законодавчих приписів не є особливими і непереборними обставинами об'єктивного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Посилання ж податкового органу на несвоєчасне (лише 06.11.2018) отримання копії ухвали Верховного Суду від 18.10.2018 про відмову у відкритті касаційного провадження у справі не вказує на наявність підстав для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки такий вже було пропущено без поважних причин, про що зазначив і суд касаційної інстанції у вказаному судовому рішенні.
До того ж подані відповідачем докази не підтверджують обставини щодо дати вручення Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області копії ухвали Верховного Суду від 18.10.2018, при цьому відбиток поштового штемпеля на конверті засвідчує лише факт прийняття до відправки кореспонденції 26.10.2018, а штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання копії вказаного судового рішення податковим органом.
За правилами частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №804/5905/16 за позовом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити особі, яка подала касаційну скаргу, десятиденний з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху строк, упродовж якого відповідач має право вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач С. С. Пасічник
Судді: І. А. Васильєва
В. П. Юрченко