Справа № 466/7101/18
15 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Свірідової В.В.
за участю секретаря Шаповалової Ю.О.
представника відповідача ОСОБА_1
справа № 466/7101/18
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків в порядку регресу
03.09.2018 року адвокат Войтюк О.В. звернувся в інтересах ФОП ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків в порядку регресу, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 54968,42 грн., а також витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 704,80грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9157,20грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ТОВ «Український Лізинговий Фонд» (надалі - Страхувальник), було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1317779-02-05-00 від 14.03.2014 року - Договір), предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1». У відповідності до умов даного Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
16.10.2017 року в м. Львів по вул. Чорновола, 45/1 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Coupe» державний реєстраційний номер «НОМЕР_2» під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» під керуванням ОСОБА_5.
В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», що підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Львова. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 24.10.2017р. водія ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 24.10.2017 р. відповідач 16.10.2017 року о 22 год. 00 хв., по вул. Чорновола 45/1 в м. Львів, керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Coupe», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2» не обрав безпечної швидкості руху не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожньої обстановки, не був уважним, в результат чого скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», чим порушив Правила дорожнього руху України, в результаті чого вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та заподіяна матеріальна шкода.
В суді особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності - відповідач ОСОБА_3, вину свою визнав, протокол не оспорював, претензій до співробітників УПП в м. Львові не мав.
Для встановлення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» був організований огляд в СТО Mercedes-Benz, ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» та проведена оціночна експертиза.
Згідно рахунку ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» по замовленню № 35279 від 24.10.2017 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» складає -154 968,42 грн.
Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засову № 17/10/715/803149 від 06 листопада 2017 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» складає -159 895,68 грн.
За заявою потерпілої особи ОСОБА_5 та виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1317779-02-05-00 від 14.03.2014 року, на підставі страхового акту № 9575-02 від 31.10.2017 року, ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі - 154 968,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 24687 від 31.10.2017 року та № 24727 від 01.11.2017 року.
Факт ДТП 16.10.2017 року був визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом № 9575-02 від 31.10.2017 року. На підставі страхового акту, виконання вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» ст. 993 Цивільного кодексу України співробітниками ПрАТ СК «ВУСО» було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в сумі 154 968,42 грн.
Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав: 154 968,42 грн.
Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 24.10.2017 р. водій ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у ПрАТ «СК «ВУСО» з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 01 листопада 2017 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 24687 від 31.10.2017 року та № 24727 від 01.11.2017 року.
Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 154968,42 грн., заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 16 жовтня 2017 р., ПрАТ СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 154 968,42 грн.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу «Hyundai Coupe» державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», була застрахована за іноземним страховим сертифікатом «Зелена Карта» № PL124262203, то у відповідності до ст. 41 №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був р. виданий іноземний сертифікат «Зелена Карта», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена Карта».
Керуючись ст. ст. 6, 9, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 993, ч.1 ст. 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхуваня», ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до МТСБУ з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу.
МТСБУ здійснить виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» в межах ліміту, передбаченого іноземним страховим сертифікатом «Зелена Карта» № РL124262203, а саме в розмірі 100 000,00 грн.
Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням склала 54968,42 грн.
Крім того, 16.07.2018 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та Фізичною особою- підприємцем «Забіякою Галиною Іванівною» (далі - ФОП ОСОБА_2, Новий кредитор) укладено Договір № 16/07/2018 про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (Позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування № 1317779-02-05-00 від 14.03.2014 року.
З метою досудового врегулювання спору, 28.07.2018 року відповідачу було направлено Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу, про що свідчить список № 15930 від 28.07.2018 року (відстеження рекомендованого листа 0100163926622), але відповідач не проводив платежів, не погашає заборгованості. З врахуванням вищевикладеного, змушена звернутися до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов заперечив та просив у задоволенні позову відмовити. Відзиву до суду подано не було.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.
16.10.2017 року в м. Львів по вул. Чорновола, 45/1 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Coupe» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» під керуванням ОСОБА_5. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень та матеріальної шкоди.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.10.2017 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, в позовній заяві позивачем вказано, що між ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ТОВ «Український Лізинговий Фонд» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1317779-02-05-00 від 14.03.2014 року, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер НОМЕР_1. У відповідності до умов даного Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Позивач зазначає, що для встановлення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» був організований огляд в СТО Mercedes-Benz, ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» та проведена оціночна експертиза.
Згідно рахунку ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» по замовленню № 35279 від 24.10.2017 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» складає -154 968,42 грн.
Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засову № 17/10/715/803149 від 06 листопада 2017 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» складає -159 895,68 грн.
За заявою потерпілої особи ОСОБА_5, ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі - 154 968,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 24687 від 31.10.2017 року та № 24727 від 01.11.2017 року.
Отже позивач вважає, що відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 154968,42 грн., заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 16 жовтня 2017 р., ПрАТ СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 154968,42 грн.
Крім того, оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу «Hyundai Coupe» державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», була застрахована за іноземним страховим сертифікатом «Зелена Карта» № PL124262203, ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до МТСБУ з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу. Як зазначено в позові МТСБУ здійснить виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» в межах ліміту, передбаченого іноземним страховим сертифікатом «Зелена Карта» № РL124262203, а саме в розмірі 100000,00 грн. Таким чином вважає, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням склала 54968,42 грн., яка підлягає стягненню з відповідача
Окрім цього, 16.07.2018 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та Фізичною особою- підприємцем «Забіякою Галиною Іванівною» (Новий кредитор) укладено Договір № 16/07/2018 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (Позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування № 1317779-02-05-00 від 14.03.2014 року.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до роз'яснень, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майн враховуються у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків.
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодуванні (страхової виплати).
Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З врахуванням вищевикладеного, позивачем в позовній заяві вказано, що між ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ТОВ «Український Лізинговий Фонд» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1317779-02-05-00 від 14.03.2014 року, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер НОМЕР_1. У відповідності до умов даного Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
Однак, додатки до вказаного договору, що стосуються страхування зокрема транспортного засобу марки «Mercedes-Benz ML» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, до позовної заяви не долучено.
Таким чином, позивач не доведено факт страхування даного транспортного засобу, підстави виплати страхового відшкодування та відповідно підстави звернення з регресним позовом.
Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, оскільки викладенні в позові обставини справи нічим не підтверджуються.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, в силу дії п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, оскільки позивачами не надано суду належних доказів на підтвердження свої вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували даний висновок суду.
Керуючись ст.ст.13,76,81-83,89,95,223,263-265,268 ЦПК України, суд
у задоволенні позовної заяви ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків в порядку регресу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.
Повний текст судового рішення виготовлено 26 листопада 2018 року.
Суддя В. В. Свірідова