Справа № 361/7483/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василишина В.О.
19 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Сорочка Є.О.,
при секретарі Григорук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, треті особи: Броварська міська рада Київської області, ОСОБА_11 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, треті особи: Броварська міська рада Київської області, ОСОБА_11, в якому просили: визнати протиправним рішення управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області № 260 від 12 вересня 2017 року про відмову ОСОБА_3 у виготовленні та наданні будівельного паспорта на реконструкцію із розширенням частини індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та зобов'язати управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області виготовити будівельний паспорт на реконструкцію з розширенням частини індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 й надати його власнику будинку.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На адресу суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу від Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області та Броварської міської ради Київської області, в яких останні просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Також на адресу суду надійшло клопотання міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожко І.В., в якому останній просить замінити неналежного відповідача Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області на належного - виконавчий комітет Броварської міської ради, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 7 ст. 48 КАС України заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 лютого 2015 року ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0535 га (т. 1, а.с. 20).
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 20 вересня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 придбав житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 19,5 кв.м.(т. 1, а.с. 32).
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 28 жовтня 2017 року, виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб, у житловому будинку АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими п'ять осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9
Згідно із довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 28 жовтня 2017 року, виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб, у житловому будинку АДРЕСА_1 значяться зареєстрованими дві особи: ОСОБА_8, ОСОБА_4
Відповідно до технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого станом на 17 березня 2015 року, будинок є двоквартирним загальною площею 181,2 кв.м, житловою 115,1 кв.м.. Самочинно збудованими частинами будинку значяться: житлова прибудова літ. «А-1» площею 99,2 кв.м, мансарда літ. «Амн» площею 40,4 кв.м, прибудова «а1» 5,6 кв.м, веранда літ. «а2» площею 8,4 кв.м, літня кухня-сарай літ. «В», гараж літ. «Е».
З матеріалів справи вбачається, що з підстав отримання будівельного паспорта на реконструкцію з розширенням частини індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 08 вересня 2017 року зверталася до управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області. Вказане звернення було розглянуто відповідачем.
Листом від 12 вересня 2017 року Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради роз'яснило ОСОБА_3 про неможливість надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки на реконструкцію з розширенням частини індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, фактично відмовивши їй.
Вважаючи вказані дії протиправними, позивачі звернулися до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно із наказом №103 від 05 липня 2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житло-комунального господарства України затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі Порядок). Пунктом 2.1. передбачено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Пунктом 2.2. Порядку визначено, що зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни. Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об'єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам .
Поняття реконструкції визначено у ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 03 березня 2012 року № 98. Так, у пункті 3.10 зазначених будівельних норм визначено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин.
Таким чином, однією із обов'язкових умов отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки є відповідність забудови державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Доказів, які б свідчили, що здійснена реконструкція відповідає нормам чинного законодавства, позивачами до суду надано не було.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо повернення пакету документів позивачу ОСОБА_3 та відмови у наданні будівельного паспорту відповідають вимогам законодавства, що регулює правовідносини у сфері містобудування та Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а тому правові підстави для визнання їх протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що підстави для висновку про порушення вказаних принципів під час прийняття оскаржуваного рішення Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області № 260 від 12 вересня 2017 року відсутні.
Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Сорочко Є.О.
Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2018 року.
v