Справа № 462/5563/18
26 листопада 2018 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі головуючого судді - Галайко Н. М.,
за участі секретаря - Фрейдун А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції Євтушика Віктора Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач 06 вересня 2018 року звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 112962 від 26 серпня 2018 року. В обґрунтування позову посилається на те, що інспектором сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області старшим лейтенантом поліції Євтушиком Віктором Миколайовичем була складена оскаржувана постанова.
Зазначає, що вона була винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відповідач до винесення постанови, не зібрав всі необхідні докази, які підтверджували б правопорушення позивача, при винесені постанови не були досліджені докази адміністративного правопорушення та не був проведений розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог закону. Окрім цього йому було безпідставно відмовлено в праві на юридичну допомогу.
У зв'язку із зазначеним просить визнати протиправними дії інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції Євтушика Віктора Миколайовича щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 112962 від 26 серпня 2018 року.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, однак 02 листопада 2018 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, суду заперечень або доказів на спростування позову не надав.
Враховуючи вимоги ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, відносно позивача 26 серпня 2018 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 112962, відповідно до якої ОСОБА_1 06 серпня 2018 року здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку, на пішохідному переході, чим порушив п. 14.6 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанову по справі виніс інспектор сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області старший лейтенант поліції Євтушик Віктор Миколайович.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України, обгін заборонено на перехресті, на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом; у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд; у тунелях; на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку; колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).
Як вбачається із оскаржуваної постанови інспектором патрульної поліції, при винесенні такої не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та не зазначено мотивів відхилення доводів позивача, на які він посилається як на підставу того, що не порушував правил обгону, що закріплені в п. 14.6 Правил дорожнього руху.
Крім того, відповідачем не було надано до суду жодних матеріалів фото- чи відео зйомки вчиненого правопорушення або інших доказів, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
Як вбачається із оскаржуваної постанови інспектором патрульної поліції, при винесенні такої не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та не зазначено мотивів відхилення доводів позивача, на які він посилається як на підставу того, що не порушував правил дорожнього руху.
Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З огляду на зазначене, суд погоджується з покликанням позивача про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, інспектором патрульної поліції було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме не було проведено розгляд справи належним чином: не було здійснено дослідження і оцінки доказів, не було з'ясовано всіх обставин справи, не було доведено вину водія тощо.
Окрім цього, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», оскільки відомості, зазначені в постанові, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Тому, оскаржувана постанова як така, що винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а позов відповідно, задоволенню, оскільки в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За правилами п. 3 п. 3ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, законодавством не передбачено можливість визнання протиправними дій інспектора поліції судом, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції Євтушика Віктора Миколайовича не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 44, 47, 77, 241, 243-246, 271, 286 КАС України, ст. ст. 9, 17, 18, 33, 122, 247, 268, 283, 286 КУпАП, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 112962 від 26 серпня 2018 року, винесену відносно ОСОБА_1.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в тридцяти денний строк з дня проголошення.
Суддя/підпис/ Н.М. Галайко
З оригіналом згідно.
Суддя: