20 вересня 2018 року
м. Київ
Справа № 817/1458/16
Провадження № 11-323апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О.С.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О.Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О.С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула в порядку письмового провадження без виклику сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ХХІ» (далі - ТОВ «Агро ХХІ», позивач)
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, постановлену суддею Гломб Ю. О.,
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі Мацького Є. М., Капустинського М. М., Шидловського В. Б.,
у справі Рівненського окружного адміністративного суду
за позовом ТОВ «Агро ХХІ»
до Корецької районної державної адміністрації Рівненської області (далі - Райдержадміністрація),
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корецьагротрейд» (далі - ТОВ «Корецьагротрейд»),
про визнання протиправним і скасування рішення
Історія справи
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У вересні 2016 року ТОВ «Агро ХХІ» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Райдержадміністрації про визнання протиправним та скасування рішення від 22 грудня 2015 року № 27340319 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого за ТОВ «Корецьагротрейд» зареєстровано право оренди належної ОСОБА_1. земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 1,74 га, розташованої на території Самострілівської сільської ради Корецького району Рівненської області.
Фактичні обставини справи, установлені судами
2. 23 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро ХХІ» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,74 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за вказаною вище адресою, строком на 5 років. Цей договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Корецькому районі, про що 31 липня 2012 року в Державному реєстрі земель вчинено запис № 562300004003455.
3. З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 серпня 2016 року позивачу стало відомо про те, що на підставі договору оренди землі від 17 листопада 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Корецьагротрейд», 22 грудня 2015 року державним реєстратором Корецького районного управління юстиції Рівненської області Троценко М. М. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ «Корецьагротрейд».
4. Оскільки право оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Агро ХХІ» зареєстровано значно раніше, ніж за ТОВ «Корецьагротрейд», позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 22 грудня 2015 року № 27340319 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 09 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, провадження у справі закрив на тій підставі, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки заявлені у позові вимоги спрямовані на захист порушеного права суб'єкта господарської діяльності у сфері земельних правовідносин і стосуються правомірності набуття юридичною особою іншого речового права на земельні ділянки, а тому породжують спір про право між суб'єктами господарської діяльності.
Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
6. У лютому 2017 року ТОВ «Агро ХХІ» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій і направлення справи для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог скаржник послався на постанову Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, у якій викладено правовий висновок щодо необхідності перевірки державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно інформації про наявність або відсутність уже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної реєстрації. Наявність цього висновку Верховного Суду України з аналогічної категорії справ свідчить не лише про неправомірність дій державного реєстратора при прийнятті рішення, що є предметом оскарження у цій справі, а й про те, що цей спір належить до розгляду в адміністративних судах. Також скаржник вважає, що обраний ним спосіб захисту порушеного права шляхом звернення до адміністративного суду про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відповідає нормам матеріального права (частина третя статті 152 Земельного кодексу України) та процесуального права (частина друга статті 2, пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС України).
Доводи інших учасників справи
8. Райдержадміністрація надіслала до суду листа, у якому вказала, що не є правонаступником Реєстраційної служби Корецького районного управління юстиції Рівненської області, жодних реєстраційних дій щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 не проводила, тому не є належною стороною у цій справі.
9. Третя особа відзиву на касаційну скаргу не подала.
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
10. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
11. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким до КАС України внесено зміни, і розпочав роботу Верховний Суд.
12. Ухвалою від 20 березня 2018 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України передала справу разом з касаційною скаргою ТОВ «Агро ХХІ» на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заявник касаційної скарги оскаржує судові рішення з мотивів порушення судами правил предметної юрисдикції.
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05 квітня 2018 року прийняла цю справу до розгляду.
14. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
15. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
16. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
17. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
18. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин оскільки відповідач, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин з позивачем.
19. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
20. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, які він повинен здійснювати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
21. У цій справі позивач, оскаржуючи рішення державного реєстратора, фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у іншої особи.
22. Так, у раніше ухваленій постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за третьою особою має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
23. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він може вирішуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від того, чи буде залучений до участі у справі в якості відповідача орендодавець (фізична особа).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Щодо суті касаційної скарги
24. Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).
26. Оскільки судами попередніх інстанцій повно і всебічно досліджено фактичні обставини справи та правильно застосовано законодавство під час її розгляду, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ТОВ «Агро ХХІ» без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з правильним застосуванням процесуального права.
27. Наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
Щодо судових витрат
28. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 139 КАС України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ХХІ» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 817/1458/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач О.С. Золотніков
Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко
С.В. Бакуліна Л.І. Рогач
В.В. Британчук І.В. Саприкіна
В.І. Данішевська О.М. Ситнік
О.Р. Кібенко О.С. Ткачук
Л.М. Лобойко В.Ю. Уркевич
О.Г. Яновська
Відповідно до частини третьої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України постанову оформлено суддею Кібенко О. Р.
Повний текст постанови підписано 27 листопада 2018 року.