23 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 126/2582/17
провадження № 61-46963 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 8 жовтня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області та Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди,
В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Чечельницького районного суду Вінницької області на бездіяльність прокуратури Вінницької області та Державного казначейства України та відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 29 серпня 2016 року звернувся із заявою до Бершадської місцевої прокуратури про внесення відомостей в ЄРДР про вчинення злочинів передбачених частиною другою статей 383 та 384 КК України. 30 листопад 2016 року йому було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР та притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. 24 жовтня 2016 року позивач повторно звернувся із заявою до Бершадської місцевої прокуратури та 26 жовтня 2016 року отримав таку ж саму відмову. Після чого 31 жовтня 2016 року звернувся зі скаргою до Бершадського районного суду Вінницької області на бездіяльність Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, щодо внесення заяви про злочин до ЄРДР. 3 листопада 2016 року Бершадським районним судом Вінницької області його скаргу на бездіяльність прокурора Бершадської місцевої прокуратури Гирби В. М. було задоволено та зобов'язано внести до ЄРДР заяву про злочин від 24 жовтня 2016 року про, що після звернення прокуратури щодо роз'яснення винесеної ухвали, яку суд відхилив, 26 грудня 2016 року отримав лист Бершадської місцевої прокуратури, про виконання ухвали суду та внесення до ЄРДР його заяви про злочин. Вважає, що такою протиправною бездіяльністю Бершадської місцевої прокуратури йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає в порушенні його звичного ритму життя, оскільки звертаючись зі скаргами до суду, він витрачав свій особистий час. На підставі чого просив стягнути з Державного казначейства України відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 10 000 грн за рахунок списання коштів в безспірному порядку на його користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету.
Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували наявність заподіяння моральної шкоди та існування причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою, з розрахованим розміром моральних збитків.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 8 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції залишено без задоволення, а рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року без змін.
Приймаючи постанову про залишення без змін рішення суду першої інстанції Апеляційний суд Вінницької області виходив із того, що позивачем не надано та не доведено факту вчинення протиправних дій та бездіяльності, якими заподіяно йому моральну шкоду, а аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 в їх сукупності зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанцій, власного тлумачення позивачем вимог чинного законодавства та характеру спірних правовідносин.
6 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 8 жовтня 2018 року. Просив скасувати оскаржувані ним судові рішення та ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Системний аналіз частини шостої статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження).
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині третій статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається зі змісту судових рішень у справі заявлено позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з ціною позову у розмірі 10 000 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже справа є малозначною.
Крім того, відповідно до частини першої статі 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;
У цій справі обставин, передбачених частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389 та частиною першою статі 411 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню не встановлено.
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 8 жовтня 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Сімоненко