Справа № 457/441/16-к
Провадження № 1-кп/442/337/2018
23 листопада 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015140140000333 від 15.09.2015, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Трускавця Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, не працюючого, раніше судимого 25.12.2002 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, 20.11.2008 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 1 700 грн, 23.06.2010 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, 24.01.2011 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 15.03.2013 звільненого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ухвалою із заміною покарання на 2 роки, 1 місяць і 13 днів виправних робіт, 26.11.2014 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 382 КК України до штрафу у розмірі 8 500 грн, який ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 21.08.2015 змінено на 240 годин громадських робіт,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України,
сторони та учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
потерпілий - ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 13.06.2015 о 15 год. 00 хв., перебуваючи на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та корисливий мотив, з метою власного збагачення, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали відносно якої окремо розглядаються судом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав 2 металевих однотипних швелери довжиною по 5,25 м, товщиною стінки 0,6 см, вагою 81 кг кожен, загальною вартістю 360 грн та прикріплені до них 2 металевих кутники довжиною по 1 м, товщиною стінки 0,4 см, загальною вартістю 40 грн, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 400 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 30.05.2016 самовільно, без дозволу працівників поліції залишив м. Трускавець та з метою ухилення від адміністративного нагляду з 30.05.2016 по 04.06.2016 перебував у м. Стебнику Львівської області у свого знайомого на ім'я ОСОБА_8 . Поряд з цим, ОСОБА_3 ухвалою Трускавецького міського суду від 12.01.2017 продовжено адміністративний нагляд терміном на шість місяців, про що 12.01.2017 йому оголошено. Однак, ОСОБА_3 , перебуваючи під адміністративним наглядом, в порушення встановлених йому обмежень, з 13.01.2017 без поважних причин і повідомлення працівників поліції самовільно залишив місце проживання на АДРЕСА_1 з метою ухилення від адміністративного нагляду, виїхавши без відома працівників поліції за межі м. Трускавця. Тим самим, ОСОБА_3 , своїми умисними діями будучи під адміністративним наглядом вчинив самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Крім цього, ОСОБА_3 07.12.2016 приблизно о 10 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав ноутбук марки „Fujitsu”, вартістю 3 000 грн, комп'ютерні навушники вартістю 100 грн, комп'ютерний системний блок марки „LG”, вартістю 1 000 грн, 5 енергозберігаючих ламп 50 Вт, вартістю 75 грн кожна, срібний ланцюжок вагою 15 грам, вартістю 135 грн та веб-камеру марки „Sigma 4300”, вартістю 150 грн, чим завдав матеріальну шкоду на загальну суму 4 760 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 09.12.2016, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав комп'ютерний монітор марки „LG”, вартістю 600 грн, набір мультимедійної акустичної системи марки „Genius”, вартістю 625 грн, праску марки „Philips GC 3700 series”, вартістю 450 грн, радіоприймач марки „Сатурн”, вартістю 135 грн та радіоприймач марки „Кіро КВ-308 АС”, вартістю 90 грн, чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1 900 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 11.12.2016, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав телевізор марки „LG”, вартістю 7 500 грн, набір інструментів марки „Електромарш”, вартістю 450 грн, годинник марки „Політ” вартістю 400 грн, трьохярусний фотоштатив марки „Велболн”, вартістю 335 грн, електробритву марки „Philips”, вартістю 250 грн та електробритву марки „Бердск”, вартістю 175 грн, чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 9 110 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 14.12.2016, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав 3 електричні батареї марки „Сіті” потужністю 700 Вт, вартістю 700 грн кожна та вентилятор радянського виробництва вартістю 120 грн, чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2 220 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 15.12.2016 об 11 год. 15 хв., маючи намір на таємне викрадення чужого майна та корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, здійснив дзвінок на мобільний телефон потерпілої ОСОБА_9 та запевнивши останню у тому, що являється працівником банку „Приватбанк”, шляхом обману отримав від останньої код доступу до карткового рахунку банку, який належить ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_3 15.12.2016 об 11 год. 59 хв., перебуваючи поблизу будинку № 29 по вул. Стебницькій у м. Трускавці у банкоматі банку „Приватбанк”, що в приміщенні розважального закладу „Міленіум”, шляхом вільного доступу таємно повторно викрав з карткового рахунку банку „Приватбанк” потерпілої ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1 802 грн, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_3 16.12.2016 приблизно о 11 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_6 , а саме: плиткоріз вартістю 1 500 грн, електричний лобзик вартістю 475 грн, двосторонній електричний дриль вартістю 555 грн, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2 530 грн. А також шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_6 електричний шуруповерт вартістю 450 грн, який знаходився у вказаній квартирі, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 450 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 18.12.2016, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав шкіряні чоловічі чоботи вартістю 600 грн, пару гантель вагою 60 кг, вартістю 255 грн, надувний матрац марки „Intex”, вартістю 375 грн, насос від надувного матрацу марки „Intex”, вартістю 125 грн, 2 шкіряні чоловічі куртки вартістю 900 грн кожна, 3 пари зимових берців вартістю 360 грн кожні, матерчатий гірський рюкзак місткістю 75 л, вартістю 485 грн, 2 сковорідки марки „Тефаль”, вартістю 350 грн кожна, набір каструль марки „Premier”, вартістю 775 грн, 3 металеві ніжки від масажного столу вартістю 30 грн кожна, набір з 15 рушників вартістю 250 грн, 2 набори постільної білизни вартістю 345 грн кожен, 5 пар чоловічих джинсів вартістю 300 грн кожні, 7 светрів вартістю 175 грн кожен, 2 пари шкіряних чоловічих рукавиць вартістю 245 грн кожна, 3 чоловічі шапки вартістю 70 грн кожна, 12 чоловічих футболок вартістю 100 грн кожна, 2 чоловічі зимові шарфи вартістю 85 грн кожен, 5 чоловічих шортів вартістю 125 грн кожні та дощовик вартістю 50 грн, чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 12 695 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 19.12.2016, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав 3 рулони обоїв розмірами 1,5х20 м, вартістю 800 грн кожен, одномісну палатку вартістю 600 грн, двомісну палатку вартістю 825 грн, двомісний спальний мішок вартістю 575 грн, одномісну палатку вартістю 600 грн, двомісну палатку вартістю 825 грн та двомісний спальний мішок вартістю 575 грн, чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6 400 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 18.02.2017 приблизно о 09 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи на території супермаркету „Будівельні технології 21 століття”, що по вул. Чорновола, 1Б/1 в м. Трускавці Львівської області, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав 2 триноги від стійки для опалубки, вартістю 32 грн кожна, чим завдав ТОВ НАП „Променергетика” матеріальної шкоди на загальну суму 64 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 20.02.2017 приблизно о 10 год. 00 хв., продовжуючи свій злочинний намір, перебуваючи на території супермаркету „Будівельні технології 21 століття”, що по вул. Чорновола, 1Б/1 в м. Трускавці, Львівської області, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав 5 телескопічних стійок для опалубки, довжиною 3,5 метри кожна та вартістю 210 грн кожна, чим завдав ТОВ НАП „Променергетика” матеріальну шкоду на загальну суму 1 050 грн.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та дав показання, згідно з якими все як зазначив прокурор відповідає дійсності.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, згідно з якими, він був у Польщі на роботі. Його знайомий дав ОСОБА_3 ключі і попросив принести інструменти. Зазначає, що коли він повернувся і відкривав своїми ключами двері, то зустрів ОСОБА_3 , який з цього приводу не зміг нічого пояснити. Зазначив, що все як викладено в обвинувальному акті відповідає дійсності.
Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кр имінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, за ст. 395 КК України, оскільки він самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також не прибував без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання.
Вирішуючи питання про обрання виду і міри покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд при призначенні покарання враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочину), особу винного ОСОБА_3 , який вину у вчиненому визнав, раніше неодноразово судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, не працює, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, думки потерпілих щодо виду та міри покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, судом не встановлено. Суд не враховує в якості обставини, що пом'якшує покарання щире каяття у вчинених злочинах, оскільки така обставина носить лише формальний характер. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений відшкодував збитки потерпілим, а присутній в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що збитків йому відшкодовано не було. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22.03.2018 № 759/7784/15-к.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочинів, особу винного, його ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом визначення покарання за кожний злочин окремо та поглинанням менш суворого покарання більш суворим, а саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України - 2 років та арешту в межах санкції ст. 395 КК України - 3 місяців, та остаточного покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
З огляду на те, що обвинуваченого ОСОБА_3 засуджено за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 24.01.2011 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.03.2013 звільнено з заміною покарання на 2 роки, 1 місяць і 13 днів виправних робіт, що відповідно до ст. 72 КК України відповідає 8 місяцям 17 дням позбавлення волі, та засуджено за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 26.11.2014 за ч. 1 ст. 382 КК України до штрафу у розмірі 8 500 грн, який ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 21.08.2015 змінено на 240 годин громадських робіт, що відповідно до ст. 72 КК України відповідає 1 місяцю позбавлення волі, то суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень статті 72 КК України шляхом часткового приєднання до даного покарання невідбутої частини покарання за вироками Трускавецького міського суду Львівської області від 24.01.2011 та від 26.11.2014, і остаточно визначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці.
Також суд вважає за необхідне відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України „Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання” від 26.11.2015 № 838-VIII зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення в період з 28.02.2017 по 08.06.2018 з розрахунку два дні попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Так положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають „інші кримінально-правові наслідки діяння” у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24.12.2015 до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який „іншим чином поліпшує становище особи” у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що „іншим чином погіршує становище особи”, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання) міститься у Постанові Великої палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17; провадження № 13-31кс18.
Судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
за ст. 395 КК України у виді арешту строком на 3 (три) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень статті 72 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироками Трускавецького міського суду Львівської області від 24.01.2011 та від 26.11.2014 і остаточно визначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання рахувати з 28.02.2017.
Керуючись ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з 28.02.2017 по 08.06.2018 в строк відбування покарання з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази: CD-R диск на якому містяться файли із камер відеоспостереження, розташовані у приміщенні супермаркету „Будівельні технології 21 століття” - залишити при матеріалах справи; мобільний телефон марки „Нокіа 1202-2” з IMEI: НОМЕР_1 із вмістом сім картки оператора мобільного зв'язку „Лайф” - повернути ОСОБА_3 ; 5 металевих опор (стійка для опалубки) та 2 металеві триноги - повернути ТОВ НАП „Променергетика”.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1