Ухвала
Іменем України
07 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 381/2195/16-ц
провадження № 61-39770 ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., ХоптиС. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у складі судді Болотова Є. В.про повернення заявнику апеляційної скарги у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2018 року позов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 23 січня 2008 року у розмірі 117 600,00 доларів США. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам Закону України «Про судовий збір», а саме: не надав докази сплати судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2018 року визнано неподаною та повернуто апелянту.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалута направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зі змісту статей 185, 357 ЦПК України вбачається, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд правильно зазначив, що надана заявником копія трудової книжки не підтверджуєз достовірністю скрутний майновий стан ОСОБА_4, тому відсутніпідстави для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», 25 травня 2018 року, отримавши копію ухвали суду апеляційної інстанції від 18 травня 2018 року, заявник, у встановлений судом строк, вимоги зазначеної ухвали не виконав, недоліки апеляційної скарги не усунув.
Таким чином, апеляційний суд, застосувавши правильно положення статті 185 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.
Колегією суддів також враховано, що ОСОБА_4у заяві про усунення недоліків не просив відстрочити або розстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Доводи касаційної скарги про те, що заявник звільний від сплати судового збору відповідно до положень частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами є зобов'язальними, стосуються цивільно-правового спору, який виник не за позовом споживача, у зв'язку з порушенням його прав, тому підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд при вирішенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору не врахував, що за попередній календарний рік він не отримував ніякого доходу є необґрунтованими, оскільки апеляційним судом було враховано, що на підтвердження вказаних доводів, заявником не було додано належних доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, зокрема доказів про доходи чи їх відсутність за 2017 рік.
Отже, оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року про повернення заявнику апеляційної скарги у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
Є. В. Синельников
С.Ф. Хопта