Справа №461/5193/18
26 листопада 2018 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Сидорак М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009232) про скасування арешту майна, -
позивач звернувся до суду із позовною заявою до Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить скасувати арешт (номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 979732 від 18.05.2013 р.) накладений постановою Галицького ВДВС ЛМУЮ від 23.04.2013 р. серії ВП №37167996.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що позивач спільно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласником квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач, як дружина померлого ОСОБА_2, звернулась до нотаріуса Марко Л.В., з метою оформлення своїх спадкових прав, однак дізналася, що на все майно ОСОБА_3 23.04.2013 року був накладений арешт постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС м. Львів у виконавчому провадженні № 37167996. Просить суд позов задоволити.
Представник позивача та позивач в письмових заявах просили суд справу розглянути без їхньої участі, позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 07.08.2018 р. від представника відповідача надійшло клопотання, в якому зазначено про те, що надати матеріали виконавчого провадження неможливо, оскільки із закінчення терміну зберігання матеріали знищено, а також просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника відділу. /а.с.22/. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
За клопотанням представника позивача у судове засідання були викликані: представник ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_3, ОСОБА_4 /а.с.34/.
Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, в письмових заявах просили суд справу розглянути без їхньої участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують. /а.с.49, 51/.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про право власності від 01.07.1997 року № Г-17247 квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4./а.с.11/
Згідно зі свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. /а.с.9/.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта № 121236133, 18.05.2013 року було внесено запис № 979732 (спеціальний розділ) на підставі постанови Галицького ВДВС ЛМУЮ серія та номер: 37167996 від 23.04.2013 року у ВП № 37167996 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3. /а.с.5-6/.
Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 33 ППВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Наявність обтяження на нерухоме майно позбавляє позивача в повній мірі реалізувати права по розпорядженню належними їй правами на отримання спадкового майна.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що на даний час позивач позбавлена можливості належним чином розпоряджатися своїм правом на отримання спадкового майна, підстави для збереження обтяжень, накладених відповідачем на спільну квартиру відсутні, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
При цьому, суд враховує те, що арешт був накладений лише на майно ОСОБА_3, оскільки квартира перебуває у спільній сумісній власності осіб (без визначення часток). Арешт накладений на все майно одного зі співвласників житлового приміщення тягне заборону відчуження даного об'єкту нерухомого майна іншими співвласниками.
З метою захисту права позивача на отримання спадщини суд вважає за необхідне зняти арешт з майна ОСОБА_3 в частині квартири АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись п. 33 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, ст.ст. 15, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 76-81, ст. 263-265 ЦПК України, суд -
позов задовольнити частково.
Скасувати арешт (номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 979732 від 18.05.2013 року), накладений постановою Галицького ДВС ЛМУЮ від 23.04.2013 року серії ВП №37167996 в частині арешту АДРЕСА_1
Понесені судові витрати залишити за ОСОБА_1.
Повний текст судового рішення складено 26.11.2018 р.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.Є. Радченко