Іменем України
27 листопада 2018 року
Київ
справа № 640/17433/14-а
провадження № К/9901/1094/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату сум пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В., Сіренко О.І. від 11 лютого 2015 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату сум пенсії, в якому просила:
- визнати противоправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо невиплати ОСОБА_2 нарахувань до пенсії згідно постанови Кабінет Міністрів України від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та індексації пенсії;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 1 червня 2014 року суми пенсії у повному розмірі, з урахуванням підвищення до пенсії та індексації пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.
Визнано противоправними дії управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про невиплату ОСОБА_2 пенсії з урахуванням підвищення до пенсії згідно постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та індексації пенсії згідно закону України «Про внесення змін до закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 6 лютого 2003 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з 1 червня 2014 року у повному розмірі з урахуванням підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та індексації згідно закону України «Про внесення змін до закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 6 лютого 2003 року.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність, яка направлена на здійснення правової допомоги громадян, тому самозайнята особа (адвокат) - це особа яка не є працівником, отже відповідач безпідставно відніс позивача до працюючих пенсіонерів.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова було задоволено.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка відноситься до працюючих пенсіонерів, а тому не має права на підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та індексацію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року та залишити в силі постанову Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 25 березня 2004 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком як працівник органів місцевого самоврядування.
20 березня 2009 року позивачем підписано зобов'язання про повідомлення пенсійного органу про працевлаштування, в якому позивач зазначила, що по трудовому договору не працює, не є підприємцем та зобов'язується повідомити в 5-тиденний строк управління в разі зміни статусу.
За даними персоніфікованого обліку пенсійної справи позивачки, ОСОБА_2 за період з 2009 по 2011 роки було нараховано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З червня 2014 року управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова, проводить утримання з її пенсії ОСОБА_2
На звернення ОСОБА_2 щодо правомірності проведення стягнень з пенсії, управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова листом від 4 серпня 2014 року № 162/Т-7 повідомило про обґрунтованість утримання переплаченої пенсії, оскільки із довідки № 356 від 29 січня 2014 року убачається, що вона є приватним підприємцем.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що працівника - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором. Вона, як адвокат, до таких працівників не відноситься. Пунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайняті особи (до яких відносяться адвокати) не є працівниками. Таким чином, вона як адвокат до таких осіб не відноситься.
Зі змісту пенсійного законодавства, пенсіонери які отримають дохід від будь-якої діяльності окрім роботи за трудовим договором, який передбачає надання трудової функції, мають вважатися непрацюючими і тому їх пенсія повинна індексуватися.
10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова не подано.
11. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
12. Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
13. Відповідно до пункту 4 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються, зокрема адвокатською діяльністю, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
14. Пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
15. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
16. Відповідно до пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
17. Частиною 1 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», взяття на облік осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, зокрема тих, що займаються адвокатською діяльністю, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
18. Відповідно до частини 6 статті 31 та частини 7 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відомості як про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю так і про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
19. Отже, особа, яку внесено до реєстру страхувальників, вважається працюючою з дати, що зазначена в реєстрі, як дата взяття на облік платника єдиного внеску.
20. Статус непрацюючої особи набувається за умови як зняття такої особи з обліку податкових органів, так і зупинення або припинення ним права на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до статей 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
21. При аналізі вищенаведених норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що поняття фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (у даному випадку адвокатську діяльність) не є тотожними, оскільки, відповідно до пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України це різні форми самозайнятості осіб.
22. Доказів зайняття адвокатською діяльністю позивачкою не було надано.
23. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в податкових органах саме як фізична особа-підприємець.
24. За даними персоніфікованого обліку пенсійної справи позивача убачається, що ОСОБА_2 за період з 2009 по 2011 роки було нараховано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
25. Враховуючи, що позивачка відноситься до працюючих пенсіонерів, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що вона не має права на підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та індексацію.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
судді Я. О. Берназюк
М.І. Гриців