Ухвала від 26.11.2018 по справі 335/9398/16-ц

Ухвала

26 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 335/9398/16-ц

провадження № 61-20484св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

СинельниковаЄ. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Третя Запорізька державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка подана представником ОСОБА_6, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, у складі судді Ведмедьової В. В., від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А., від 16 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Третя Запорізька державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту.

Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7, який за життя залишив заповіт, за змістом якого заповів їй належне йому на праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1.На підставі правовстановлюючих документів за померлим ОСОБА_7 були зареєстровані: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1.Вона звернулася у шестимісячний термін до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримала роз'яснення від 17 червня 2016 року, відповідно до змісту якого видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом буде суперечити нормам чинного законодавства України, оскільки житловий будинок та домоволодіння не є тотожними поняттями, нею не надані документи на домоволодіння, яке належало померлому. Позивач зазначила, що при складанні заповіту державним нотаріусом було допущено помилку у частині зазначення літери «В» житлового будинку, розташованого по вулиці 12 Квітня у м. Запоріжжі. Через вказану неточність вона позбавлена можливості успадкувати майно за заповітом.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просила суд здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_7, а саме: зміст заповіту ОСОБА_7 від 15 квітня 2014 року у частині складу та характеристики спадкового майна, складеного на користь ОСОБА_4, тлумачити наступним чином: до складу спадкового майна ОСОБА_7 відноситься житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0, 0313га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1 а також відповідні права щодо цього нерухомого майна, що відповідно до закону можуть бути включені до складу спадщини.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2016 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У квітні 2017 року представником ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Третя Запорізька державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка подана представником ОСОБА_6, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта

Попередній документ
78129491
Наступний документ
78129493
Інформація про рішення:
№ рішення: 78129492
№ справи: 335/9398/16-ц
Дата рішення: 26.11.2018
Дата публікації: 28.11.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (18.12.2018)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 13.09.2018
Предмет позову: про тлумачення заповіту