Справа № 461/4077/18
Провадження № 1-кс/461/10202/18
26.11.2018 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою, -
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 23.11.2018 року частково задовольнено клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.12.2018 року 13.00 год. включно без визначення розміру застави, з утриманням в державній установі «Львівська установа виконання покарань (19)».
При виготовленні комп'ютерного набору та при підготовці друкованого тексту ухвали суду відбувся збій набраного тексту, у зв'язку з чим допущена технічна описка та помилково у другому абзаці резолютивної частини ухвали вказано не вірний час (годину), до якого продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, а саме замість «13.00 год.» вказано не вірно «17.00 год».
Відповідно до ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Виходячи із аналізу зазначеної норми, незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили; вона є властивістю рішення суду як процесуального документу, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили; статичний елемент законності судового рішення не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Передбачену цією статтею, а також ч.5 ст.371 КПК України, можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення шляхом виправлення описок.
Описка - це зроблена судом механічна /мимовільна, випадкова, тощо/ граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, і в жодному випадку, не може свідчити про необізнаність суду у нормах процесуального права; крім цього, не позбавляє права сторону кримінального провадження на оскарження даної ухвали.
Суд, користуючись таким правом, без зміни та скасування судового рішення, вважає за можливе виправити технічну описку.
Керуючись ст.ст. 371, 379 КПК України ,-
виправити описку, допущену у другому абзаці резолютивної частини ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 23.11.2018 року про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зокрема, у другому абзаці резолютивної частини ухвали замінити запис щодо часу (години), до якого продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, а саме замість «17.00 год.» вказати вірно «13.00 год.».
Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1