Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 листопада 2018 р. № 520/9423/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Харківського приміського управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001);
- скасувати рішення Харківського приміського управління Пенсійного фонду України Харківської області від 21.08.2018 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 05.03.2018 на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-121 від 20.03.2018;
- зобов'язати Харківське приміське управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 16.08.2018 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-121 від 20.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача у перерахунку йому пенсії, оскільки на момент призначення пенсії законодавством було чітко регламентовано право позивача на її перерахунок у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, а тому, реалізуючі своє законне право він звернувся до відповідача з вимогою здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівника прокуратури, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 №505, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657. Також, позивач зазначив, що призначення органами Пенсійного фонду України особі пенсії та проведення її перерахунку є різними формами реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення, а тому при проведенні перерахунку пенсії особи застосуванню підлягає редакція статті Закону, яким визначався порядок та розмір відповідного пенсійного забезпечення такої особи саме на момент призначення їй пенсії.
Ухвалою суду від 31.10.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача 16.11.2018 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що згідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак, на даний час відповідний нормативний акт КМУ не прийнято.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури та набув право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим з 15.03.2017 отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% розміру середнього заробітку посади прокурора, згідно рішення Харківського районного суду від 23.05.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Харківської області надано позивачу довідку про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2017 року на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Харківської області у розрізі складових: посадовий оклад - 5730,00 грн, надбавка за класний чин - 2200,00 грн, надбавка за вислугу років - 2292,00 грн, надбавка за виконання особливо-важливих завдань (ОВЗ) - 7155,40 грн, щомісячна премія - 25197,23 грн, разом - 42574,63 грн.
Судом встановлено, що 16.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2017 року, виданої прокуратурою Харківської області.
Рішенням Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 21.08.2018 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, з тих підстав, що Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівників прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України, проте, на час звернення позивача за перерахунком Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно - правовий акт прийнято не було.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
З матеріалів справи встановлено, що пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), відповідно до якого призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Обмежень максимального розміру пенсії норми Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) не встановлюють.
Право позивача на перерахунок пенсії на умовах та у порядок, визначених ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) без обмеження максимального розміру заробітної плати та пенсії, підтверджується постановою, яка набрала законної сили, Харківського районного суду Харківської області від 23.05.2017 у справі №635/2590/17, в якій брали участь як позивач, так і відповідач.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Положеннями ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 6.07.1999 у справі щодо права на пільги та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.
Таким чином, враховуючи, що позивачу призначено пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати, не може бути зменшено.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991.
Приписи ч.ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно із ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру" на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Положеннями ч.ч. 13, 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, який набрав чинності 15.07.2015 та які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.
Суд звертає увагу на те, що норми ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності 01.01.2015).
Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії, ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.
Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.
Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.09.2014, наведені вище обставини розцінюються судом як невиправдане втручання у право заявника.
Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи та ст. 22 Конституції України, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку, вказаного у довідці, виданої прокуратурою Харківської області, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.
При цьому, суд зауважує, що для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає право на такий перерахунок, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015, зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
На час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 90 відсотків без обмеження граничного розміру пенсії та заробітної плати, а також право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Також, за приписами Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), граничний розмір пенсії, призначеної ОСОБА_1, обмежено не було.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, у суду є правові підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052, код 40386382) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконними дії Харківського приміського управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001).
Скасувати рішення Харківського приміського управління Пенсійного фонду України Харківської області від 21.08.2018 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 05.03.2018 на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-121 від 20.03.2018.
Зобов'язати Харківське приміське управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 16.08.2018 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-121 від 20.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052, код 40386382) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних