Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
21.11.2018 р. справа №520/9440/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденка А.В.,
за участі:
секретаря - Стрєлка О.В.,
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про1) визнання протиправною відмови, 2) зобов'язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання її у власність громадянину, 3) зобов'язання подати звіт щодо виконання судового рішення, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_2, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру у Харківській області листом №К-6129/0-4212/0/95-18 від 17.05.2018 р. у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність ОСОБА_2; 2) зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність ОСОБА_2; 3) зобов'язання відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
Підставами позову є доводи про те, що вчинена владним суб'єктом відмова суперечить закону, позаяк державна реєстрація земельної ділянки вже проведена, земельна ділянка існує в дійсності, відносно земельної ділянки виданий витяг з Державного земельного кадастру.
Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що державна реєстрація земельної ділянки проведена з порушеннями процедури, а на проекті землеустрою відсутня позначка державного кадастрового реєстратора.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач раніше письмовою заявою від 30.10.2017 р. вже звертався до владного суб'єкта, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та передання цієї ділянки у власність фізичної особи - громадянина.
За результатами вирішення порушеного заявником питання владним суб'єктом, ГУ Держгеокадастру у Харківській області було вчинено відмову, яка оформлена листом №М-30293/0/6-24523/0/21-17 від 10.11.2017.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 р. по справі №820/5562/17 (залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 р.) означену відмову було визнано протиправною, а владного суб'єкта було зобов'язано повторно розглянути заяву громадянина з приводу затвердження проекту землеустрою.
При цьому, окружним адміністративним судом було з'ясовано, що поданий на затвердження проект землеустрою відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій».
На виконання означеного рішення суду владним суб'єктом, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, було розглянуто питання затвердження проекту землеустрою і повторно вчинено відмову, яка оформлена листом від 17.05.2018 р. №К-6129/0-4212/0/95-18.
Перевіряючи відповідність закону оскарженої відмови владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу затвердження проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з метою ведення особистого селянського господарства унормовані, насамперед, приписами ст.ст. 116-118, 122, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст.ст.25, 30, 50 Закону України «Про землеустрій».
Так, згідно з ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
За правилом ч. 17 ст. 186 названого кодексу підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Аналогічне за суттю та змістом правило включено законодавцем і до ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, де указано, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У силу абз. 2 ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути відмовлено лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З установлених судом обставин спірних правовідносин вбачається, що земельна ділянка пройшла процедуру державної реєстрації з присвоєнням кадастрового номера ще 25.06.2013 р.
Районний терорган Держгеокадастру остаточно після виправлення недоліків в оформленні матеріалів землеустрою все ж таки погодив проект землеустрою висновком від 03.08.2015 р.
Матеріали справи не містять жодних відомостей, котрі б засвідчували те, що скасування попереднього погодження районним терорганом Держгеокадастру проекту землеустрою висновком від 25.06.2013 р. призвело або з об'єктивною неминучістю та невідворотністю може призвести до скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Даних про проведення такого скасування матеріали справи не містять.
Отже, земельна ділянка існує як окрема та індивідуально визначена річ матеріального світу.
Таким чином, обраний владним суб'єктом мотив (допущені порушення у процедурі державної реєстрації земельної ділянки) у даному конкретному випадку має суто формальний характер, адже ці недоліки були усунуті, а державна реєстрація земельної ділянки не скасована.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.
Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог у частині визнання протиправним оскарженого волевиявлення та обтяження владного суб'єкта обов'язком вирішити порушене зацікавленою особою питання шляхом видання розпорядчого документа, позаяк саме такий спосіб реалізації владної управлінської функції об'єктивно здатний до забезпечення правила юридичної визначеності як невід'ємної складової затвердженого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
У решті вимог позов до задоволення не підлягає, адже як слідує з тексту оскарженої відмови владний суб'єкт не визначився з усіма юридично значимими для вирішення порушеного питання обставинами.
З приєднаних до справи документів суд не знаходить підстав для застосування ч. 1 ст. 382 КАС України.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною оформлену листом №К-6129/0-4212/0/95-18 від 17.05.2018 р. відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність ОСОБА_2.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вирішити по суті питання з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 шляхом видання відповідного наказу.
У решті вимог позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 26 листопада 2018 року.
Суддя Сліденко А.В.