Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26.11.2018 р. справа №520/9167/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просить суд:
- визнати бездіяльність Міністерстві оборони України стосовно не надання відповіді на запит про доступ до публічної інформацію ОСОБА_1, надісланого на адресу Міністерства оборони України на електронну пошту: zapytmou@gmail.com 08.10.2018;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати інформацію та документи зазначені у запиті про доступ до публічної інформації ОСОБА_1, надісланого на адресу Міністерства оборони України на електронну пошту: zapytmou@gmail.com 08.10.2018, у спосіб зазначений в цьому запиті протягом 5днів з дня набрання Рішенням Суду чинності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 08.10.2018 року направлено електронною поштою запит про доступ до публічної інформації на адресу Міністерства оборони України. Відповідь на запит просив надати на електронну пошту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначив, що станом на 21.10.2018р. відповідь на запит на електронну пошту йому не надіслана, у зв'язку з чим вважає, що з боку Міністерства оборони України наявна протиправна бездіяльність.
22.11.2018 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 01-26/62461/18), в якому представник відповідача вказав, що на запит ОСОБА_1 від 08.10.2018 року Міністерством оборони України сформована відповідь від 09.10.2018 року за № 0290/204(3)/98. Так, у вказаному листі - відповідь надано інформацію згідно запитуваного ОСОБА_1 об'єму, окрім тієї інформації, яка відноситься до конфіденційної. Таким чином, представник відповідача вважає, що суб'єктом владних повноважень відповідь надана згідно з вимогами чинного законодавства, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 08.10.2018р. був направлений електронною поштою запит про доступ до публічної інформації на адресу Міністерства оборони України на електрону пошту (скриньку): zapytmou@gmail.com., яка вказана на офіційному сайті Міністерства оборони України, в якому зазначено, що запит на інформацію може бути поданий: фізичною, юридичною особою, об'єднаннями громадян без статусу юридичної особи на поштову адресу: 03168, Київ, Повітрофлотський проспект, 6, через Відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації Департаменту інформаційно-організаційної роботи та контролю Міністерства оборони України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, (Центральний будинок офіцерів), 2-й поверх, к. 349, на електронну адресу zapytmou@gmail.com.
Так, відповідно до змісту запиту від 08.10.2018р. ОСОБА_1 просив: 1) повідомити, якій кількості осіб у період з 01.05.2018р. по 01.06.2018р. Міністерством оборони України призначено одноразову грошову допомогу згідно ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р.; 2) в разі наявності таких рішень надати їх копії.
Відповідь на запит просив надати на електронну пошту за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
Проте, станом на 21.10.2018р. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1. відповідь на зазначений запит не надійшла.
Позивач, вважаючи свої права на доступ до публічної інформації порушеними, шляхом бездіяльності відповідача, що полягає у неправомірному ненаданні відповіді на запит позивача про інформацію та порушення норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Тобто, позивач у порядку, визначеному Законом, є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а Міністерства оборони України є розпорядником інформації, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», отже, зобов'язано не лише оприлюднювати публічну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, проте й надавати таку інформацію за запитами на інформацію.
При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. (с.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Так, як було зазначено вище, позивач просив повідомити, якій кількості осіб у період з 01.05.2018 по 01.06.2018 Міністерством оборони України призначено одноразову грошову допомогу згідно ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., а в разі наявності таких рішень просив надати їх копії.
Як встановлено судом з долученої до матеріалів справи відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 0290/204(з)/98 від 09.10.2018р. відповідач вказав, що в межах повноважень повідомляється, що за період з 01.05.2018р. по 01.06.2018р. одноразову грошову допомогу відповідно до ст.16 ЗУ «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було призначено 683 особам та зазначено, що рішення про призначення допомоги належить до конфіденційної інформації та згідно зі ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" ця інформація має обмежений доступ, у зв'язку з чим розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні даного запиту.
Частиною 5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що навіть якщо запитувана інформація належить до інформації з обмеженим доступом або є конфіденційною інформацією, відповідно до приписів ч.7 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. В такому випадку якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення Міністерством оборони України повинна бути надана інформація, доступ до якої необмежений.
Оскільки інформація в запиті від 08.10.2018р. стосується розпорядження бюджетними коштами, суд приходить до висновку, що відповідь Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 0290/204(з)/98 від 09.10.2018 не містить в повному обсязі запитуваної позивачем у запиті від 08.10.2018р. інформації, а рішення, які містять інформацію з обмеженим доступом повинні бути надані на запит Міністерством оборони України саме з обмеженням конфіденційної інформації, а не всього документа.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, вказана відповідь на запит не була направлена на електронну адресу позивача, про що останній просив у своєму запиті, а також до матеріалів справи не надано жодних доказів надіслання відповіді поштовим зв'язком на адресу позивача.
Натомість у відзиві відповідач просить суд закрити провадження у справі посилаючись на те, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України було надано відповідь на запит позивача засобами поштового зв'язку, що тягне за собою наслідки закриття провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для закриття провадження є необхідні вчинені дії відповідачем, що призвели до повного відновлення законних прав та інтересів позивача.
Проте повним відновленням прав особи - ОСОБА_1 є отримання відповіді на запит від 08.10.2018 року, протягом п'яти робочих днів з дня надходження запиту, що з матеріалів справи встановлено не було, та стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Окрім того, суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Однак, як встановлено судом із відповіді запит позивача не виконаний у повному обсязі. Водночас порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в рішенні від 26 червня 2018 року по справі № 800/369/17.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України стосовно не надання відповіді на запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 надісланого на адресу Міністерства оборони України на електронну пошту: zapytmou@gmail.com 05.10.2018 р. підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Міністерства оборони України надати інформацію та документи зазначені у запиті про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 надісланого на адресу Міністерства оборони України на електронну пошту: zapytmou@gmail.com 08.10.2018 р. у спосіб зазначений у цьому запиті протягом 5 днів з дня набрання рішенням суду чинності, суд зазначає наступне.
Повноваження Міністерства оборони України щодо надання інформації та документів зазначених у запиті про доступ до публічної інформації є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.
Враховуючи встановлену судом неправомірну бездіяльність відповідача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1, надісланого на адресу Міністерства оборони України на електронну пошту: zapytmou@gmail.com 08.10.2018 р., з урахуванням висновків суду.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України стосовно не надання відповіді на запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 надісланого на адресу Міністерства оборони України на електронну пошту: zapytmou@gmail.com 08.10.2018р.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1, надісланого на адресу Міністерства оборони України на електронну пошту: zapytmou@gmail.com 08.10.2018 р.,з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Горшкова О.О.