20 листопада 2018 р. Справа № 1840/3776/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області подати документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для поновлення йому пенсії за вислугою років за місцем його проживання відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.
Позивач у позові зазначає, що до 1997 року проживав в Україні, отримував пенсію за вислугою років, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку з чим виплату пенсії припинено. 09.08.2018 звернувся до Головного управління УПФУ в Сумській області із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з дня набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009. Листом управління № 2063/К-11 від 23.08.2018 позивачу рекомендовано звернутися до органу, яким йому було призначено пенсію у зв'язку із відсутністю на обліку управління архівної пенсійної справи. 13.09.2018 позивач звернувся до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області із заявою про надання документів ОСОБА_1 до пенсійного фонду для поновлення йому пенсії за вислугою років. Повідомленням ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 33/М-475лк від 20.09.2018 у подачі документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для поновлення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років фактично відмовлено та зазначено, що виплату пенсії позивачу припинено з 1997 року у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до іншої країни (Ізраїль); на день подання заяви ОСОБА_1 постійно проживає на території іншої держави. До того ж, у зв'язку з відсутністю Угоди між Урядами України та Ізраїлю щодо пенсійного забезпечення громадян, підстав для розгляду питання призначення пенсії за віком ОСОБА_1 за іншими нормативними (законодавчими) актами немає. Позивач не погоджується із такою відмовою.
Позивач надав заяву про розгляд справи без участі його або його представника в судовому засіданні, позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити їх.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відповідач 22.10.2018 подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що в зв'язку з тим, що ОСОБА_1, який постійно проживає в Ізраїлі, в країні якої немає у переліку Угоди про порядок пенсійного забезпечення і державного страхування працівників органів внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 24.12.1993, подати документи до управління Пенсійного фонду для поновлення пенсії за вислугу років згідно чинного законодавства немає законних підстав. У задоволенні позовних вимог просив відмовити, розгляд справи проводити без його участі у судовому засіданні.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в судове засідання не з'явився, клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд визнає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1997 року проживав в Україні, отримував пенсію за віком, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, перебуває на обліку в консульстві України в Ізраїлі (а.с. 9-10).
09.08.2018 позивач звернувся до Головного управління УПФУ в Сумській області із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії (а.с. 14).
Листом Головного управління УПФУ в Сумській області № 2063/К-11 від 23.08.2018 позивачу рекомендовано звернутися до органу, яким йому було призначено пенсію у зв'язку із відсутністю на обліку управління архівної пенсійної справи (а.с. 15).
13.09.2018 ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області із заявою про надання документів ОСОБА_1 до Пенсійного фонду для поновлення йому пенсії за вислугою років (а.с.16).
Повідомленням заступника голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 33/М-475лк від 20.09.2018 у подачі документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для поновлення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років фактично відмовлено та зазначено, що виплату пенсії позивачу припинено з 1997 року у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до іншої країни (Ізраїль); на день подання заяви ОСОБА_1 постійно проживає на території іншої держави. До того ж, у зв'язку з відсутністю Угоди між Урядами України та Ізраїлю щодо пенсійного забезпечення громадян, підстав для розгляду питання призначення пенсії за віком ОСОБА_1 за іншими нормативними (законодавчими) актами немає (а.с. 17).
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
При цьому, суд зауважує, що міжнародні договори між Україною та Ізраїлем з питань пенсійного забезпечення не укладалися.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Зазначені положення Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення № 25-рп/2009 від 07.10.2009.
Також, у Рішенні Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009 зазначено, що оспорюваними нормами Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що з 07.10.2009 - дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону.
Постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до положень п. 4 постанови, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Пунктами 14, 17 постанови передбачено, що орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (додаток 3). Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка-повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Як встановлено судом, заява позивача про поновлення виплати пенсії Пенсійним фондом до розгляду та прийняття рішення по суті не прийнята, оскільки відповідачем не надано до Головного управління УПФУ в Сумській області документів для поновлення пенсії за вислугою років. Свою відмову ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області мотивує відсутністю Угоди між Урядами України та Ізраїлю щодо пенсійного забезпечення громадян.
При цьому, не укладення Україною міжнародного договору у галузі пенсійного забезпечення з іншою державною, в якій проживає громадянин України, не може бути правовою підставою для відмови такому громадянину України в отриманні передбаченого статтею 46 Конституції України соціального захисту у вигляді отримання пенсії.
Заперечуючи проти позову, відповідач належним чином не обґрунтував правомірності своїх дій з огляду на норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд визнає, що відповідач, не надаючи документи для поновлення пенсії за вислугою років позивачу, діяв не на підставі та у спосіб, що визначені законом, у зв'язку із чим вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області подати документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для поновлення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років за місцем його проживання відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 08592299) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал