про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 листопада 2018 року м. РівнеСправа №460/2910/18
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
доКомісії з розслідування нещасних випадків Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6, директора Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 ОСОБА_3, Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації, Здолбунівської районної ради
про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовом до Комісії з розслідування нещасних випадків Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6, директора Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 ОСОБА_3, Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації, Здолбунівської районної ради про визнання дій (бездіяльності) відповідачів протиправними в частині порушення законодавства в ході розслідування фактів спричинення тілесних ушкоджень його неповнолітньому сину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мали місце відповідно 18.12.2017, 27.12.2017, 22.01.2018 під час навчально-виховного процесу в Здолбунівській ЗОШ 1-3 ст. №6;
зобов'язання вчинення дій:
- Комісії з розслідування нещасних випадків Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 та директора Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 ОСОБА_3 щодо надання для ознайомлення всіх наявних на данин час матеріалів справи по розслідуванню;
- Комісії з розслідування нещасних випадків Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 щодо відновлення своєї роботи по розслідуванню спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_2 та за результатами розслідування скласти відповідний акт форми Н-Н з врученням позивачу всіх матеріалів розслідування нещасного випадку.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).
Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що заявлені позовні вимоги стосуються діяльності Комісії з розслідування нещасних випадків Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 та дій (бездіяльності) директора Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 ОСОБА_3 під час розслідування фактів спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мали місце 18.12.2017, 27.12.2017, 22.01.2018 під час навчально-виховного процесу в Здолбунівській ЗОШ 1-3 ст. №6.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, частиною 3 статті 19 КАС України визначено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Комісії з розслідування нещасних випадків Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 та директора Здолбунівської ЗОШ 1-3 ст. №6 ОСОБА_3 під час розслідування факту умисного спричинення тілесних ушкоджень малолітньому сину позивача, ОСОБА_2, його однокласниками, що мали місце 18.12.2017, 27.12.2017, 22.01.2018 в приміщенні Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. №6 в ході навчально-виховного процесу.
Таким чином, спірні правовідносини стосуються дій (бездіяльності) посадових осіб Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. №6 та комісії, створеної при такій ЗОШ, в ході "булінгу" відносно ОСОБА_2 з боку його однокласників.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки Здолбунівська ЗОШ 1-3 ст. №6, створена при ній Комісія з розслідування нещасних випадків та Відділ освіти Здолбунівської районної державної адміністрації не є суб'єктами владних повноважень в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.
Разом з тим, Здолбунівська районна рада хоча і є суб'єктом владних повноважень, однак не здійснює владних управлінських функцій у відношенні дій чи бездіяльності посадовими особами закладу, управління яким здійснює така рада, оскільки у даному випадку відсутні порушення або загроза порушення приватного права чи майнового інтересу позивача, адже позовні вимоги стосуються дій чи бездіяльності відповідачів під час заподіяння його сину, ОСОБА_2, тілесних ушкоджень третіми особами, які засвідчені актами судово-медичних експертиз, що є кримінальним караним діянням, розгляд яких визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на розгляді Слідчого відділення Здолбунівського відділу поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області перебуває об'єднане кримінальне провадження №12017180130000842 за фактом умисного спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 18.12.2017, 27.12.2017, 22.01.2018 в приміщенні Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. №6 під час навчально-виховного процесу.
Статтею 61 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (п.2 ч.2 ст.19 КАС України).
Крім того, слід зазначити, що позов про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, може пред'являтися також за правилами цивільного процесуального законодавства (ст.19, ст.28 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
При вирішенні даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, суддею застосовано положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п.36 рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п.30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.08.2013, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п.24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/06 і №29465/04).
Таким чином, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" (належним судом) у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.
Керуючись статтями 170, 241, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Здолбунівського районного суду Рівненської області.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).
Суддя Щербаков В.В.